ПРЕЛАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
прела́т «представник вищого католицького духівництва»
запозичено із середньолатинської мови, можливо, через німецьку (нім. Prälát) і польську;
слат. praelātus «прелат» походить від лат. praelātus «поставлений попереду», утвореного за допомогою префікса prae- «перед-» від дієприкметника lātus (‹*tlātus) «поставлений, піднятий», пов’язаного з дієсловом tollo «підіймаю», спорідненим з кімр. tlawd «бідний», дінд. tulā «вага», tulayati «підіймає», гот. þulan «переносити, терпіти», двн. dolēn «терпіти», нвн. dulden «тс.»;
р. болг. прела́т, бр. прэла́т, п. prałat, ст. prelat, ч. слц. prеlát, вл. prelat, м. прелат, схв. прѐла̄т;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прела́тство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прэла́т | білоруська |
прела́т | болгарська |
prelat | верхньолужицька |
þulan «переносити, терпіти» | готська |
dolēn «терпіти» | давньоверхньонімецька |
tulā «вага» | давньоіндійська |
tulayati «підіймає» | давньоіндійська |
tlawd «бідний» | кімрська |
praelātus «поставлений попереду» | латинська |
tollo «підіймаю» | латинська |
прелат | македонська |
Prälát | німецька |
dulden «тс.» | нововерхньонімецька |
prałat | польська |
прела́т | російська |
прѐла̄т | сербохорватська |
praelātus «прелат» | середньолатинська |
prеlát | словацька |
prеlát | словенська |
prеlát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України