ПРЕЛАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

прела́т «представник вищого католицького духівництва»

запозичено із середньолатинської мови, можливо, через німецьку (нім. Prälát) і польську;
слат. praelātus «прелат» походить від лат. praelātus «поставлений попереду», утвореного за допомогою префікса prae- «перед-» від дієприкметника lātus (‹*tlātus) «поставлений, піднятий», пов’язаного з дієсловом tollo «підіймаю», спорідненим з кімр. tlawd «бідний», дінд. tulā «вага», tulayati «підіймає», гот. þulan «переносити, терпіти», двн. dolēn «терпіти», нвн. dulden «тс.»;
р. болг. прела́т, бр. прэла́т, п. prałat, ст. prelat, ч. слц. prеlát, вл. prelat, м. прелат, схв. прѐла̄т;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прела́тство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэла́т білоруська
прела́т болгарська
prelat верхньолужицька
þulan «переносити, терпіти» готська
dolēn «терпіти» давньоверхньонімецька
tulā «вага» давньоіндійська
tulayati «підіймає» давньоіндійська
tlawd «бідний» кімрська
praelātus «поставлений попереду» латинська
tollo «підіймаю» латинська
прелат македонська
Prälát німецька
dulden «тс.» нововерхньонімецька
prałat польська
прела́т російська
прѐла̄т сербохорватська
praelātus «прелат» середньолатинська
prеlát словацька
prеlát словенська
prеlát чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України