ПРЕЗИРЛИВИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
прези́рство
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. прѣзирати «тс.», як і ч. přezírati «тс.», přezíravý «презирливий», přezíravost «презирство, зневага», слц. prezierat’ «зневажати, виявляти презирство», болг. прези́рам «зневажаю», м. презир «презирство, зневага», презира «зневажає», схв. пре́зир «презирство, зневага», прѐзирати «зневажати, ставитися з презирством», слн. prezír «презирство», prezírati «зневажати», утворено за допомогою префікса прѣ- «пере-», від дієслівної форми -зирати, пов’язаної із зьрѣти «дивитися, бачити», спорідненим з укр. зрі́ти «бачити»;
первісно означало «дивитися поверх когось, недобачати, не звертати уваги» (букв. «перезирати»);
р. презира́нье «зневажання», презре́ние «зневага», презира́ть «зневажати», др. презирати (прѣзирати) «зневажати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
презираю
«зневажаю»
(1627)
прези́рливий
презорство
«презирство»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прези́рам «зневажаю» | болгарська |
презирати «зневажати» (прѣзирати) | давньоруська |
презир «презирство, зневага» | македонська |
презира «зневажає» | македонська |
презира́нье «зневажання» | російська |
презре́ние «зневага» | російська |
презира́ть «зневажати» | російська |
пре́зир «презирство, зневага» | сербохорватська |
прѐзирати «зневажати, ставитися з презирством» | сербохорватська |
prezierat' «зневажати, виявляти презирство» | словацька |
prezír «презирство» | словенська |
prezírati «зневажати» | словенська |
зьрѣти «дивитися, бачити» | старослов’янська |
зрі́ти «бачити» | українська |
прѣзирати «тс.» | церковнослов’янська |
přezírati «тс.» | чеська |
přezíravý «презирливий» | чеська |
přezíravost «презирство, зневага» | чеська |
означало «дивитися поверх когось, недобачати, не звертати уваги» (букв. «перезирати») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України