ПРЕДИКАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

предика́т «присудок»

запозичення із середньолатинської мови;
слат. praedicātum «предикат, присудок» походить від лат. praedico, -āre «заявляю, повідомляю; говорю», утвореного за допомогою префікса prae- «перед-» від дієслова dico «проголошую», пов’язаного чергуванням голосних з dīco «говорю»;
р. болг. м. предика́т, бр. прэдыка́т, п. predykat, ч. слц. слн. predikát, вл. predikat, схв. предѝка̄т;
Фонетичні та словотвірні варіанти

предикати́вний
предикати́вність
предика́ція
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэдыка́т білоруська
предика́т болгарська
predikat верхньолужицька
praedico латинська
dico «проголошую» латинська
dīco «говорю» латинська
предика́т македонська
predykat польська
предика́т російська
предѝка̄т сербохорватська
praedicātum «предикат, присудок» середньолатинська
predikát словацька
predikát словенська
predikát чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України