ПРАШУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
прашува́ти «полоти, сапати»
запозичення зі східнороманських мов;
молд. рум. prăşí «полоти, прополювати, проорювати; сапати» є словами південнослов’янського походження;
пор. болг. пра́ша «порошу; [скопую, розпушую землю (біля кукурудзи тощо)]», схв. пра́шити «порошити; розпушувати; обкопувати (виноградник)», що походять відповідно від болг. прах «порох, пил», схв. пра̑х «тс.», яким відповідає укр. по́рох;
р. (бессараб.) [прашева́ть] (кукурузу) «підгортати (кукурудзу)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прашови́ння
«поління, сапання»
прашо́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́ша «порошу; [скопую, розпушую землю (біля кукурудзи тощо)]» | болгарська |
| прах «порох, пил» | болгарська |
| prăşí «полоти, прополювати, проорювати; сапати» | молдавська |
| прашева́ть «підгортати (кукурудзу)» (бессараб.)(кукурузу) | російська |
| prăşí «полоти, прополювати, проорювати; сапати» | румунська |
| пра́шити «порошити; розпушувати; обкопувати (виноградник)» | сербохорватська |
| пра̑х «тс.» | сербохорватська |
| по́рох | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України