ПРАЦІВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
пра́ця «робота, труд; [хатнє майно, надбання Ме]»
запозичення з польської мови;
п. praca «праця», ст. proca, походить від ч. práce (‹ *práca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов’язаного з *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пра́тя «посилаю», м. праќа «посилає», схв. пра̏тити «посилати»), яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах;
щодо семантики пор. схв. по̀сао «справа, робота» з *posъlъ, пов’язаним з *posъlati «послати»;
менш переконливе виведення (Machek ESJČ 477–478) псл. *portja з *torpja, похідного від *tьr̥pěti «терпіти»;
сумнівне пов’язання з пра́ща (Holub–Kop. 290), як і виведення від іє. *per- «летіти» (Lehr-Spławiński Naše řeč 23, 276);
р. [пра́ца] «праця, робота, заняття», бр. пра́ца «праця», слц. práca «тс.», вл. próca «труднощі, напруження, зусилля», нл. proca «тс.; лихо; пологові перейми»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
працеви́й
«пов’язаний з працею»
працівни́й
«працьовитий; утомлений працею»
працівни́к
працівни́чий
«пов’язаний з працею»
працьови́тий
працьовний
«працьовитий»
працюва́льник
«трудівник, працівник»
працюва́ти
працю́нок
«твір, витвір»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́ца «праця» | білоруська |
| пра́тя | болгарська |
| próca «труднощі, напруження, зусилля» | верхньолужицька |
| *per- «летіти» | індоєвропейська |
| праќа | македонська |
| proca «тс.; лихо; пологові перейми» | нижньолужицька |
| praca «праця» | польська |
| *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пра́тя «посилаю», м. праќа «посилає», схв. пра̏тити «посилати») | праслов’янська |
| *posъlъ | праслов’янська |
| *posъlati «послати» | праслов’янська |
| *portja | праслов’янська |
| *torpja «терпіти» | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti | праслов’янська |
| пра́ца «праця, робота, заняття» | російська |
| по̀сао «справа, робота» | сербохорватська |
| пра̏тити | сербохорватська |
| práca «тс.» | словацька |
| пра́ща | українська |
| práce (‹ *práca) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України