ПРАЦЮВАВ — ЕТИМОЛОГІЯ

пра́ця «робота, труд; [хатнє майно, надбання Ме]»

запозичення з польської мови;
п. praca «праця», ст. proca, походить від ч. práce (‹ *práca), що зводиться до псл. діал. *portja, пов’язаного з *portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пра́тя «посилаю», м. праќа «посилає», схв. пра̏тити «посилати»), яке не має паралелей в інших індоєвропейських мовах;
щодо семантики пор. схв. по̀сао «справа, робота» з *posъlъ, пов’язаним з *posъlati «послати»;
менш переконливе виведення (Machek ESJČ 477–478) псл. *portja з *torpja, похідного від *tьr̥pěti «терпіти»;
сумнівне пов’язання з пра́ща (Holub–Kop. 290), як і виведення від іє. *per- «летіти» (Lehr-Spławiński Naše řeč 23, 276);
р. [пра́ца] «праця, робота, заняття», бр. пра́ца «праця», слц. práca «тс.», вл. próca «труднощі, напруження, зусилля», нл. proca «тс.; лихо; пологові перейми»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

працеви́й «пов’язаний з працею»
працівни́й «працьовитий; утомлений працею»
працівни́к
працівни́чий «пов’язаний з працею»
працьови́тий
працьовний «працьовитий»
працюва́льник «трудівник, працівник»
працюва́ти
працю́нок «твір, витвір»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пра́ца «праця» білоруська
пра́тя болгарська
próca «труднощі, напруження, зусилля» верхньолужицька
*per- «летіти» індоєвропейська
праќа македонська
proca «тс.; лихо; пологові перейми» нижньолужицька
praca «праця» польська
*portiti «посилати» (звідки розвинулися болг. пра́тя «посилаю», м. праќа «посилає», схв. пра̏тити «посилати») праслов’янська
*posъlъ праслов’янська
*posъlati «послати» праслов’янська
*portja праслов’янська
*torpja «терпіти» праслов’янська
*t<SUP>ь</SUP>r̥pěti праслов’янська
пра́ца «праця, робота, заняття» російська
по̀сао «справа, робота» сербохорватська
пра̏тити сербохорватська
práca «тс.» словацька
пра́ща українська
práce (‹ *práca) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України