ПРАСКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бросква «персик, Persica vulgaris Mill.» (бот.)
запозичення з середньолатинської мови (у східнослов’янські мови, в основному, через польське посередництво);
слат. pers(i)ca «персик» (malum persicum «персидське яблуко») походить від гр. μηλον περσικόν «тс.», сгр. περσίκιον;
згодом у польській (як і в чеській) мові форми з основою bresk-, похідні від слат. pers(i)ca, змішалися з brosky (broskiew, brzoskiew) «капуста» (від лат. brass(i)ca «тс.»);
українські форми на бре-, очевидно, пов’язані з ч. ст. břěskev (Richhardt 36), форма [боросква́] – з yг. barack «абрикоса»;
р. [броскви́на, брускви́на], п. brzoskwinia, brzoskiew, [broskiew], ст. brzeskinia, brzoskinia, broskinia (з XV ст.), ч. broskev, broskvoň, ст. břěskev, breskev, слц. broskva, broskev, вл. brěšk, brěška, [brjošk], нл. [brjasken], болг. пра́ск(о)ва, пра́ск(о)вица, м. бресква, праска, прасква, схв. брȅсква, [brȉskva, brȉska], prȁskva, ст. braskva, слн. bréskev, bréskva;
Фонетичні та словотвірні варіанти
боросква́
«абрикос»
бре́сква
«тс.»
брескви́ня
«тс.»
брески́ня
«тс.; абрикос»
бросквин
«персиків»
(род. в. мн.)(1595)
бросквина
броскви́ння
броскви́ня
броски́ння
«тс.»
бросков
бруви́на
«сушені персики, шептала»
бруви́нячий
«із сушених персиків»
брусвина
брускви́на
брускви́ня
бряскин
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́ск (о)ва | болгарська |
| brěšk | верхньолужицька |
| brěška | верхньолужицька |
| μηλον περσικόν «тс.» | грецька |
| бресква | македонська |
| brjasken | нижньолужицька |
| brzoskwinia | польська |
| brzoskiew | польська |
| броскви́на | російська |
| брȅсква | сербохорватська |
| περσίκιον | середньогрецька |
| pers(i)ca «персик» (malum persicum «персидське яблуко») | середньолатинська |
| pers(i)ca | середньолатинська |
| broskva | словацька |
| broskev | словацька |
| bréskev | словенська |
| bréskva | словенська |
| брускви́на | українська |
| broskiew | українська |
| brjošk | українська |
| пра́ск (о)вица | українська |
| праска | українська |
| прасква | українська |
| brȉskva | українська |
| brȉska | українська |
| prȁskva | українська |
| břěskev | чеська |
| broskev | чеська |
| broskvoň | чеська |
| bresk- | ? |
| brosky «капуста» (broskiew, brzoskiew) | ? |
| brass(i)ca «тс.» | ? |
| бре- | ? |
| břěskev | ? |
| боросква́ | ? |
| barack «абрикоса» | ? |
| brzeskinia (з XV ст.) | ? |
| brzoskinia (з XV ст.) | ? |
| broskinia (з XV ст.) | ? |
| břěskev | ? |
| breskev | ? |
| braskva | ? |
праж «цибуля порей, Allium porrum L.» (бот.)
можливо, запозичене з шумерської або однієї з мов Малої Азії;
гр. πράσον «тс.» є словом нез’ясованого походження;
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
р. [прас] «цибуля порей», др. празь, праска, болг. м. праз, схв. пра̏с, [пра̏з], цсл. прась, празь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прас
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праз | болгарська |
| πράσον «тс.» | грецька |
| празь | давньоруська |
| праска | давньоруська |
| праз | македонська |
| прас «цибуля порей» | російська |
| пра̏с | сербохорватська |
| пра̏з | сербохорватська |
| прась | церковнослов’янська |
| празь «тс.» | церковнослов’янська |
прас «праска»
форма [фрас] виникла, очевидно, внаслідок гіперичного відштовхування від звичайного в українських говірках переходу іншомовного f (ф) у п;
п. [prasa] «праска», [praska] «тс.», prasować «прасувати» зводяться до фр. presse «прес» через нвн. Presse «тс.», pressen «стискати, пресувати» з пізнішим осмисленням «прасувати»;
запозичення з польської мови;
р. [пра́со́вка] «дерев’яний брусок, на якому шевці прасують», бр. прас «праска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пра́са
«тс.»
праси́ло
«праска»
(збільш.)
пра́ска
пра́сок
«праска»
прасува́льний
прасува́льник
прасува́льня
«місце, де прасують»
прасува́ти
прасъ
«праска»
(XVIII ст.)
фрас
«тс.»
фраши́ло
«велика праска»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прас «праска» | білоруська |
| Presse «тс.» | нововерхньонімецька |
| pressen «стискати, пресувати» | нововерхньонімецька |
| prasa «праска» | польська |
| praska «тс.» | польська |
| prasować «прасувати» | польська |
| пра́со́вка «дерев’яний брусок, на якому шевці прасують» | російська |
| фрас | українська |
| presse «прес» | французька |
прас «прочухан»
пор. р. утю́жить «бити, лупцювати», утворене від утю́г «праска»;
очевидно, результат семантичної видозміни [прас] «праска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прасо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утю́жить «бити, лупцювати» | російська |
| утю́г «праска» | російська |
| прас «праска» | українська |
пра́са «прес»
запозичення з польської мови;
п. prasa «прес; друкарський верстат; преса, друк», як і вл. prasa «прес; друкарський верстат», нл. prasa «прес», prjasa «прес; гніт; лещата», через нвн. Presse зводиться до фр. presse «тс.», пов’язаного з дієсловом presser «тиснути, давити»;
р. [пра́са] «виноградне давило, гніт», бр. ст. праса «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прас
«тс.»
праса
«прес, лещата, гніт (1621); друкарський верстат (XVIII ст.)»
пра́ска
«пресувальна машина»
прасківни́к
«пресувальник»
праскува́льня
«гніт, давило»
праскува́ти
«пресувати, вальцювати»
прасува́льник
«тс.»
прасува́ти
«пресувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| prasa «прес; друкарський верстат» | верхньолужицька |
| prasa «прес» | нижньолужицька |
| prjasa «прес; гніт; лещата» | нижньолужицька |
| Presse | нововерхньонімецька |
| prasa «прес; друкарський верстат; преса, друк» | польська |
| пра́са «виноградне давило, гніт» | російська |
| presse «тс.» | французька |
| presser «тиснути, давити» | французька |
пра́скати «тріщати, хрустіти»
псл. praskati, очевидно, звуконаслідувального походження, можливо, споріднене з лтс. prakšķêt «тріщати»;
пов’язання (Machek ESJČ 480) з лит. spragėˊti «тріщати», лтс. sprāgt «тріскатися», нвн. springen «тс.» менш переконливе;
р. [праск] «тріск, ляскання батога», п. вл. praskać «тріскати, ляскати», ч. práskati, слц. praskat’, нл. praskaś «тс.», болг. пра́скам «ударяю (сильно), тріскаю», м. прасне «лопне, трісне; лясне», праскав «гримучий, тріскучий, ляскаючий», прасок «тріск; гуркіт», схв. пра̏скати «тріщати; гриміти, гуркотіти», слн. prasketáti «тріщати» (напр., про вогонь), цсл. праскавица «шум переслідуваного війська»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
праск
«тріск»
праск
(вигук, що передає звук пострілу)
пра́снути
«жбурнути, сильно вдарити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́скам «ударяю (сильно), тріскаю» | болгарська |
| praskać «тріскати, ляскати» | верхньолужицька |
| prakšķêt «тріщати» | латиська |
| sprāgt «тріскатися» | латиська |
| spragėˊti «тріщати» | литовська |
| прасне «лопне, трісне; лясне» | македонська |
| праскав «гримучий, тріскучий, ляскаючий» | македонська |
| прасок «тріск; гуркіт» | македонська |
| praskaś «тс.» | нижньолужицька |
| springen «тс.» | нововерхньонімецька |
| praskać «тріскати, ляскати» | польська |
| praskati | праслов’янська |
| праск «тріск, ляскання батога» | російська |
| пра̏скати «тріщати; гриміти, гуркотіти» | сербохорватська |
| praskat' | словацька |
| prasketáti «тріщати» (напр., про вогонь) | словенська |
| праскавица «шум переслідуваного війська» | церковнослов’янська |
| práskati | чеська |
пря́сти «сукати нитки, пряжу; ворушити, перебирати (руками, ногами); (очима) раз у раз поглядати»
псл. pręsti «прясти», пов’язане з prędati «кидатися, стрибати»;
споріднене з лит. sprę́sti «напинати», sprìndis «п’ядь», лтс. spriêst «натягати; міряти», дангл. sprindel «сильце, гак для натягування»;
р. прясть, бр. пра́сці, др. прясти, п. prząść, ч. přísti, слц. priast’, вл. přasć, нл. pśěsć, болг. преда́, м. преде, схв. пре̏сти, слн. prêsti, стсл. прѧсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́дпрядки
«відходи від прядіння»
запряда́ти
«заробляти прядінням»
недо́прядок
«залишок пряжі»
непря́ха
«та, що не вміє чи не хоче прясти»
о́пряд
«пряжа»
пере́прядки
«вовна без довгих волокон»
попряди
«зібрання дівчат для прядіння»
по́прядки
по́пряхи
«тс.»
при́сло́
«тс.»
при́шень
«веретено пряжі»
пришники́
«тс.»
(мн.)]
прі́шни́к
пряда́ч
«прядильник»
пряде́но
«моток»
пря́джа
«пряжа»
прядив'я́ний
пряди́вний
пря́диво
пряди́льний
пряди́льник
пряди́льня
пряди́льщик
пряди́ля
«пряля»
прядів'я́ний
«тс.»
прядіви́на
«волокно пряжі»
пряді́вка
«ткач сосновий, Lophyrus peni»
(ент.)
пряді́вний
«прядив’яний»
пря́діво
«прядиво»
пряді́льник
пряді́нка
«три лікті прядива»
пря́дка
пря́дло
«прядіння»
пря́дник
«прядильник»
пря́дниці
«шовкопряди»
(мн.)
пря́дня
«прядильня»
пря́доха
«пряля»
пряду́н
«прядильник»
пряду́ха
«пряля»
пря́жа
пря́лка
«прядка; пряля»
пря́льня
«прядильня»
пря́ля
пря́сла
«тин»
пря́сли́ця
«дошка, в яку вставляється гребінь; днище»
прясло́
«кіл в огорожі; частина огорожі О; частина переносної кошари Доп. УжДУ 4»
пря́сло
пря́смо
«частина огорожі»
пря́сниця
«кужіль»
пря́стиця
пря́ха
пря́хи
«збір дівчат чи жінок для прядіння»
пряшни́к
«веретено»
пряшниця
«тс.»
розпряди́вюватися
розпрядіви́тися
«розкрутитися»
(про нитку)
розпрядови́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́сці | білоруська |
| преда́ | болгарська |
| přasć | верхньолужицька |
| sprindel «сильце, гак для натягування» | давньоанглійська |
| прясти | давньоруська |
| spriêst «натягати; міряти» | латиська |
| sprę́sti «напинати» | литовська |
| sprìndis «п’ядь» | литовська |
| преде | македонська |
| pśěsć | нижньолужицька |
| prząść | польська |
| pręsti «прясти» | праслов’янська |
| prędati «кидатися, стрибати» | праслов’янська |
| прясть | російська |
| пре̏сти | сербохорватська |
| priast' | словацька |
| prêsti | словенська |
| прѧсти | старослов’янська |
| přísti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України