ПРАПОРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з церковнослов’янської мови;

цсл. прапоръ «прапор; дзвоник» відповідає др. поропоръ «прапор», п. ст. propor, ч. prapor, [prápor] «тс.», слц. prápor «батальйон; (заст.) прапор», м. прапорец «дзвіночок», схв. пра̏порац «тс.», слн. prápor і разом з ними зводиться до псл. *porporъ, редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з *perti «літати, рухатися», pero «перо», *por-mъ «паром»;

пов’язання з гр. πορφύρα «пурпурна тканина» (Schrader Reallexikon I 278) помилкове;

р. заст. пра́пор, др. прапоръ «прапор; дзвіночок»;

видозмінене запозичення з польської мови, зближене, очевидно, з основою пропоро́ти;

п. proporzec «прапор», зменш. від псл. *porporъ, відповідає ч. prapor, цсл. прапоръ «тс.», звідки походить укр. пра́пор;