ПРАПОРЩИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пра́по́рщик (військове звання)
запозичення з російської мови;
р. пра́порщик «тс.» є похідним від заст. пра́пор «прапор»;
могло бути пов’язане з цсл. прапорѱикъ «прапороносець» або було утворене під впливом нвн. Fähnerich «прапорщик» (від Fahne «прапор»);
р. болг. пра́порщик, бр. пра́паршчык, п. praporszczyk, ч. praporčík, слц. práporčík, слн. praporščák «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́паршчык | білоруська |
| пра́порщик | болгарська |
| Fähnerich «прапорщик» (від Fahne «прапор») | нововерхньонімецька |
| praporszczyk | польська |
| пра́порщик «тс.» | російська |
| пра́порщик | російська |
| práporčík | словацька |
| praporščák «тс.» | словенська |
| прапорѱикъ «прапороносець» | церковнослов’янська |
| praporčík | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України