ПРАПОРА — ЕТИМОЛОГІЯ

пра́по́р «знамено СУМ, Нед; [корогва ВеУг]»

запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. прапоръ «прапор; дзвоник» відповідає др. поропоръ «прапор», п. ст. propor, ч. prapor, [prápor] «тс.», слц. prápor «батальйон; (заст.) прапор», м. прапорец «дзвіночок», схв. пра̏порац «тс.», слн. prápor і разом з ними зводиться до псл. *porporъ, редуплікованого утворення, пов’язаного чергуванням голосних з *perti «літати, рухатися», pero «перо», *por-mъ «паром»;
пов’язання з гр. πορφύρα «пурпурна тканина» (Schrader Reallexikon I 278) помилкове;
р. заст. пра́пор, др. прапоръ «прапор; дзвіночок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пра́перек «прапорець»
пра́перок
пра́пір «прапор»
прапі́рка «тс.»
прапорець (XVI ст.)
пра́поре́ць «малий прапор СУМ, Нед; вимпел Куз»
пропі́р «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
πορφύρα «пурпурна тканина» грецька
поропоръ «прапор» давньоруська
прапоръ «прапор; дзвіночок» давньоруська
прапорец «дзвіночок» македонська
*porporъ праслов’янська
*perti «літати, рухатися» праслов’янська
pero «перо» праслов’янська
*por-mъ «паром» праслов’янська
пра̏порац «тс.» сербохорватська
prápor «батальйон; (заст.) прапор» словацька
prápor словенська
прапоръ «прапор; дзвоник» церковнослов’янська
prapor чеська
prápor «тс.» чеська

пропі́р «прапор»

видозмінене запозичення з польської мови, зближене, очевидно, з основою пропоро́ти;
п. proporzec «прапор», зменш. від псл. *porporъ, відповідає ч. prapor, цсл. прапоръ «тс.», звідки походить укр. пра́пор;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
proporzec «прапор» польська
*porporъ праслов’янська
пропоро́ти українська
пра́пор українська
прапоръ «тс.» церковнослов’янська
prapor чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України