ПРАНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
пра́нці «сифіліс» (мн.)
запозичення з польської мови;
п. franca (мн. france) «сифіліс, пранці» походить від нвн. Franzen, Franzosen «сифіліс, пранці», що виникло, очевидно, внаслідок скорочення первісного Franz(os)enkrankheit «тс.», букв. «французька хвороба»;
пор. р. заст. францу́зская болезнь «тс.»;
виникнення такої назви пояснюється, очевидно, тим, що відповідна хвороба поширювалася в Центральній і Східній Європі найбільшою мірою з Франції, де її появу пов’язують з відкриттям іспанцями Америки, звідки хворобу було завезено й поширено в Європі (насамперед в Іспанії й сусідній Франції);
р. [пра́нцы] «золотушна висипка, короста», бр. пра́нцы «пранці, сифіліс», [фра́нцы] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опранцюва́тіти
«покритися пранцями; остогиднути»
пра́нець
пранцюва́тий
«заражений сифілісом; мерзенний»
працюва́тіти
«хворіти на сифіліс, покриватися сифілітичними виразками, висипкою»
франца
«сифіліс»
(1627 р.)
фра́нца
франци
францюва́тий
«венеричний»
фра́нця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́нцы «пранці, сифіліс» | білоруська |
| фра́нцы «тс.» | білоруська |
| Franzen | нововерхньонімецька |
| Franzosen «сифіліс, пранці» | нововерхньонімецька |
| Franz(os)enkrankheit «тс.» | нововерхньонімецька |
| franca «сифіліс, пранці» (мн. france) | польська |
| пра́нцы «золотушна висипка, короста» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України