ПРАКТИЧНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

пра́ктика

запозичено з грецької мови через середньолатинську (слат. practica «практика»);
гр. πρακτική «практичне знання, уміння» виникло внаслідок скорочення словосполучення πρακτική επιστήμη «тс.», де πρακτική як форма жін. р. від πρακτικός «діяльний, активний» пов’язане з дієсловом πράσσω «роблю, виконую», разом з πέρνημι «вивожу на продаж, продаю», спорідненим з дірл. renim «продаю»;
р. болг. м. пра́ктика, бр. пра́ктыка, п. praktyka, ч. prakse, слц. prax, вл. praksa, схв. пра̏кса, пра̀ктика, слн. práksa, práktika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пра́ктик
практика «підступи, (недобрі) заміри (1621); практика, мистецтво, ворожіння (1656)»
практика́нт
практика́нтство
практикува́ти
практикува́тися
пра́ктикум
практици́зм
практи́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пра́ктыка білоруська
пра́ктика болгарська
praksa верхньолужицька
πρακτική «практичне знання, уміння» грецька
πρακτικός «діяльний, активний» грецька
πράσσω «роблю, виконую» грецька
πέρνημι «вивожу на продаж, продаю» грецька
renim «продаю» давньоірландська
пра́ктика македонська
praktyka польська
пра́ктика російська
пра̏кса сербохорватська
пра̀ктика сербохорватська
practica середньолатинська
practica середньолатинська
prax словацька
práksa словенська
práktika словенська
prakse чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України