ПРАЗНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пра́зник «свято УРС; [храмовий день Нед]»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. праздьникъ «свято» є похідним від прикметника праздьнъ «порожній» у словосполученні праздьнь дьнь «свято», букв. «порожній (тобто вільний від роботи) день»;
р. пра́здник, бр. [пра́зьнік], др. праздьникъ, п. [prazdnik] «свято; храмовий день у православній церкві», [praźnik, praznyk] «тс.», болг. м. пра́зник «свято», схв. пра̑знӣк, слн. práznik «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попра́здник
«перший день після свята»
попразе́н
попра́зниця
попра́зни́че
«тс.»
пра́зний
«марний; бездіяльний, ледачий Нед; святковий»
празнико́ве
«святковий подарунок»
празнико́вий
«святковий; пов’язаний із храмовим днем»
празнико́ві
«гості з іншого села в храмовий день»
(Ме)
празникува́ти
«святкувати; нічого не робити; [гостювати на храмовому святі (Ме)]»
пра́зни́чний
«тс.»
пра́знувати
«святкувати»
спразни́ти
«провести день по-святковому»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́зьнік | білоруська |
| пра́зник «свято» | болгарська |
| праздьникъ | давньоруська |
| пра́зник «свято» | македонська |
| prazdnik «свято; храмовий день у православній церкві» | польська |
| praźnik «тс.» | польська |
| praznyk «тс.» | польська |
| пра́здник | російська |
| пра̑знӣк | сербохорватська |
| práznik «тс.» | словенська |
| праздьникъ «свято» | старослов’янська |
| праздьнъ «порожній» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України