ПРАВОПИСОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

право́пис

складне утворення з основ прикметника пра́ви́й «правильний» та дієслова писа́ти;
калька гр. ὀρϑογραφία «правопис», що складається з основ прикметника ὀρϑός «прямий; правильний» та дієслова γράφω «пишу»;
р. правописа́ние, заст. пра́вопись, бр. пра́вапіс, п. заст. вл. prawopis, ч. слц. pravopis, нл. pšawopis, болг. правопи́с, м. правопис, схв. пра̏вопӣс, слн. pravopís;
Фонетичні та словотвірні варіанти

право́пись
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пра́вапіс білоруська
правопи́с болгарська
prawopis верхньолужицька
ὀρϑογραφία «правопис» грецька
ὀρϑός «прямий; правильний» грецька
γράφω «пишу» грецька
правопис македонська
pšawopis нижньолужицька
правописа́ние російська
пра̏вопӣс сербохорватська
pravopis словацька
pravopís словенська
пра́ви́й «правильний» українська
писа́ти українська
pravopis чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України