ПРАВЕДНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
пра́ведний
очевидно, запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. правьдьнъ «праведний, справедливий» є похідним від іменника правьда «правда», якому відповідає укр. пра́вда (див.);
р. пра́ведный, бр. пра́ведны, др. правьдьныи, болг. (церк.) пра́веден, м. праведен «справедливий; (церк.) праведний», схв. пра̏ведан «тс.», слн. práveden «чесний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пра́ведник
пра́ведничий
«належний праведникові»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́ведны | білоруська |
| пра́веден (церк.) | болгарська |
| правьдьныи | давньоруська |
| праведен «справедливий; (церк.) праведний» | македонська |
| пра́ведный | російська |
| пра̏ведан «тс.» | сербохорватська |
| práveden «чесний» | словенська |
| правьдьнъ «праведний, справедливий» | старослов’янська |
| правьда «правда» | старослов’янська |
| пра́вда | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України