ПОЯСНИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́яс
псл. pojasъ, похідне від pojasati «оперізувати; оперезати», утвореного за допомогою префікса ро- «по-» від дієслова *jasati, спорідненого з лит. júostas «підперезаний», júosta «пояс», júosti «підперезати», лтс. juôst «тс.», juôsta «пояс», ав. yāsta- «підперезаний», yāh- «пояс», гр. ζωμα «ремінь», ζώνη «пояс», ζώννῡμι «підперізую», ζωστός «підперезаний», алб. nǵeš «підперізую»;
р. бр. болг. по́яс, др. поясъ, п. вл. нл. pas, ч. слц. слн. pás, м. поjас, схв. по̏jа̄c, стсл. погасъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпоя́сниця
«вид писанки»
запо́яска
«запаска»
запо́я́сник
«кинджал, [шабля Ж]»
опоя́сати
перепояса́ти
підпо́їсок
«тс.»
підпояса́ти
«підперезати»
підпоя́сниця
«вид писанки»
підпоясо́к
«малий пояс»
попо́ясник
«жіночий верхній одяг; коротка куртка в гуцулів»
попоя́сниця
«подовжена знизу жіноча сорочка»
пояси́на
«пояс»
поясни́ця
«поперек, крижі; [вид писанки]»
поясо́к
«смужка або виступ як прикраси; [карниз у комині]»
пояща́
«пояс»
(зменш.)
припояса́ти
«підперезати»
розпояса́ти
«розперезати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yāsta- «підперезаний» | авестійська |
| yāh- «пояс» | авестійська |
| nǵeš «підперізую» | албанська |
| по́яс | білоруська |
| по́яс | болгарська |
| pas | верхньолужицька |
| ζω̃μα «ремінь» | грецька |
| ζώνη «пояс» | грецька |
| ζώννῡμι «підперізую» | грецька |
| ζωστός «підперезаний» | грецька |
| поясъ | давньоруська |
| juôst «тс.» | латиська |
| juôsta «пояс» | латиська |
| júostas «підперезаний» | литовська |
| júosta «пояс» | литовська |
| júosti «підперезати» | литовська |
| поjас | македонська |
| pas | нижньолужицька |
| pas | польська |
| pojasъ | праслов’янська |
| pojasati «оперізувати; оперезати» | праслов’янська |
| *jasati | праслов’янська |
| по́яс | російська |
| по̏jа̄c | сербохорватська |
| pás | словацька |
| pás | словенська |
| погасъ | старослов’янська |
| pás | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України