ПОЯСНИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

по́яс

псл. pojasъ, похідне від pojasati «оперізувати; оперезати», утвореного за допомогою префікса ро- «по-» від дієслова *jasati, спорідненого з лит. júostas «підперезаний», júosta «пояс», júosti «підперезати», лтс. juôst «тс.», juôsta «пояс», ав. yāsta- «підперезаний», yāh- «пояс», гр. ζωμα «ремінь», ζώνη «пояс», ζώννῡμι «підперізую», ζωστός «підперезаний», алб. nǵeš «підперізую»;
р. бр. болг. по́яс, др. поясъ, п. вл. нл. pas, ч. слц. слн. pás, м. поjас, схв. по̏jа̄c, стсл. погасъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безпоя́сниця «вид писанки»
запо́яска «запаска»
запо́я́сник «кинджал, [шабля Ж]»
опоя́сати
перепояса́ти
підпо́їсок «тс.»
підпояса́ти «підперезати»
підпоя́сниця «вид писанки»
підпоясо́к «малий пояс»
попо́ясник «жіночий верхній одяг; коротка куртка в гуцулів»
попоя́сниця «подовжена знизу жіноча сорочка»
пояси́на «пояс»
поясни́ця «поперек, крижі; [вид писанки]»
поясо́к «смужка або виступ як прикраси; [карниз у комині]»
пояща́ «пояс» (зменш.)
припояса́ти «підперезати»
розпояса́ти «розперезати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
yāsta- «підперезаний» авестійська
yāh- «пояс» авестійська
nǵeš «підперізую» албанська
по́яс білоруська
по́яс болгарська
pas верхньолужицька
ζω̃μα «ремінь» грецька
ζώνη «пояс» грецька
ζώννῡμι «підперізую» грецька
ζωστός «підперезаний» грецька
поясъ давньоруська
juôst «тс.» латиська
juôsta «пояс» латиська
júostas «підперезаний» литовська
júosta «пояс» литовська
júosti «підперезати» литовська
поjас македонська
pas нижньолужицька
pas польська
pojasъ праслов’янська
pojasati «оперізувати; оперезати» праслов’янська
*jasati праслов’янська
по́яс російська
по̏jа̄c сербохорватська
pás словацька
pás словенська
погасъ старослов’янська
pás чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України