ПОШИРЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
шир «велика, значна ширина, протяжність чогось у поперечнику»
псл. šіrь «шир, ширина», šіrъ «широкий»;
праслов’янський новотвір неясного походження;
можливо, споріднене з гр. εύρυς «широкий»;
припускається (Machek ESJČ 609), що псл. šіrъ виникло шляхом контамінації іє. *ūr- «широкий» і його антоніма з початковим *si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький»);
менш вірогідні пов’язання з гот. skeirs «чистий, ясний, прозорий» (Brückner 547, KZ 51, 226; Черных II 413; Holub–Kop. 369), з дінд. kharjati «скребе, тре», дісл. harka «згрібати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 187–188), з псл. [*šěrъ], sěrъ «сірий» (Schuster-Šewc 1431);
р. ширь, бр. шыр, др. ширыни, ширыня, шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток», п. szerz, ст. szerza, ч. šíř, слц. šír, вл. šěr, нл. šyŕ, полаб. sarüt’ě (‹ *širokъjь) «широкий», болг. м. шир «шир», схв. ширѝна «ширина; (геогр.) широта», слн. šír, стсл. широта «ширина, шир», широкъ «широкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зав-ши́ршки́
завши́рки
заширо́кий
навши́рки
невши́ршки́
о́бшир
обши́рний
обши́ро
«широко, докладно»
по́шир
«розширення»
поши́рений
поши́рення
поши́рник
«розширювач»
по́широкий
«занадто широкий»
поши́рювальний
поши́рювати
поши́рювач
розши́рник
розши́рювальний
розши́рювач
уши́р
уши́рки́
уши́ршки
ши́-рочі́нь
ширачи́ти
«ширшати»
ши́рий
«широкий»
шири́льний
шири́на́
шири́тель
«поширювач, пропагандист, носій»
ши́ри́ти
ширі́нь
ширі́ти
«ширшати»
ши́рник
«ширина»
широ-че́нь
широви́тий
«той, що розширюється»
широ́кий
широкува́тий
широта́
широ́тний
широцьо́зний
широцьо́стий
«дуже широкий»
широче́зний
широчина́
широчиня́
ши́ршати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шыр | білоруська |
| шир «шир» | болгарська |
| šěr | верхньолужицька |
| skeirs «чистий, ясний, прозорий» | готська |
| εύρυς «широкий» | грецька |
| kharjati «скребе, тре» | давньоіндійська |
| harka «згрібати» | давньоісландська |
| ширыни | давньоруська |
| ширыня | давньоруська |
| шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток» | давньоруська |
| *ūr- «широкий» | індоєвропейська |
| *si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький») | індоєвропейська |
| siaυ̃ras «вузький» | литовська |
| шир «шир» | македонська |
| šyŕ | нижньолужицька |
| sarüt'ě «широкий» (‹ *širokъjь) | полабська |
| szerz | польська |
| szerza (ст.) | польська |
| šіrь «шир, ширина» | праслов’янська |
| šіrъ «широкий» | праслов’янська |
| šіrъ | праслов’янська |
| sěrъ «сірий» | праслов’янська |
| ширь | російська |
| ширѝна «ширина; (геогр.) широта» | сербохорватська |
| šír | словацька |
| šír | словенська |
| широта «ширина, шир» | старослов’янська |
| широкъ «широкий» | старослов’янська |
| šíř | чеська |
| *šěrъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України