ПОШЕСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ішо́в
псл. *šьd-lъ, *šьd-la, *šьd-lo, *šьd-li, *šьd-ly, *šьd-la, *šьd-la, *šьd-lě (‹*xĭd-l-), пов’язане чергуванням голосних з xoditi «ходити»;
зводиться до того самого іє. *sed-, що й псл. sěděti, укр. сиді́ти з первісним значенням «пересуватися, сидячи на транспортному засобі»;
р. шёл, шла, шло, шли, бр. ішо́ў, ішла́, ішло́, ішлі́, др. шьлъ, шьла, шьло, шьли, шьлы, шьла, п. szedł, szła, ч. šedl, šla, слц. išiel, išla, вл. sol, šla, болг. шел, шла, схв. ѝшао, ѝшла, слн. šel, šlà, стсл. шьлъ, шьла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́йшлий
за́йшлий
зіше́стя
ішла́
ішли́
ішло́
йшла
йшли
йшло
йшов
наше́стя
пішла́
пішла́
пішло́
пішо́в
по́шесний
по́шесть
при́йшлий
прише́лець
прише́стя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ішо́ў | білоруська |
| ішла́ | білоруська |
| ішло́ | білоруська |
| ішлі́ | білоруська |
| шел | болгарська |
| шла | болгарська |
| sol | верхньолужицька |
| šla | верхньолужицька |
| шьлъ | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| шьло | давньоруська |
| шьли | давньоруська |
| шьлы | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| *sed- | індоєвропейська |
| szedł | польська |
| szła | польська |
| *šьd-lъ | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lo | праслов’янська |
| *šьd-li | праслов’янська |
| *šьd-ly | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lě (‹*xĭd-l-) | праслов’янська |
| *xĭd-l- «ходити» | праслов’янська |
| xoditi | праслов’янська |
| sěděti | праслов’янська |
| шёл | російська |
| шла | російська |
| шло | російська |
| шли | російська |
| ùшао | сербохорватська |
| ùшла | сербохорватська |
| išiel | словацька |
| išla | словацька |
| šel | словенська |
| šlà | словенська |
| шьлъ | старослов’янська |
| шьла | старослов’янська |
| сиді́ти «пересуватися, сидячи на транспортному засобі» | українська |
| šedl | чеська |
| šla | чеська |
по́шесть «епідемія; поширене або систематично повторюване явище; [загальне лихо; чума Нед]»
псл. pošьstь (‹ *pošьdtь), пов’язане з дієприкметником po-šьd-lъ, похідним від *šьdlъ «ішов»;
р. [по́шесть] «епідемія (здебільшого стосовно худоби)», [по́шерсть] «тс.», бр. по́шасць «епідемія», др. пошьсть «нашестя; напасть, лихо», п. [posześć] «загальна схильність до хвороби», схв. по̏ша̄ст «заразна хвороба, епідемія», слн. pošást «страховище, потвора», цсл. пошьстиѥ «рух»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́шерсть
«тс.»
по́шесний
по́шисть
«нежить»
по́шість
«пошесть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́шасць «епідемія» | білоруська |
| пошьсть «нашестя; напасть, лихо» | давньоруська |
| posześć «загальна схильність до хвороби» | польська |
| pošьstь (‹ *pošьdtь) | праслов’янська |
| *šьdlъ «ішов» | праслов’янська |
| по́шесть «епідемія (здебільшого стосовно худоби)» | російська |
| по́шерсть «тс.» | російська |
| по̏ша̄ст «заразна хвороба, епідемія» | сербохорватська |
| pošást «страховище, потвора» | словенська |
| пошьстиѥ «рух» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України