ПОЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́чка «кісточка (у фруктах); нирка»
псл. *pъtjьka, похідне від *pъt-jа;
споріднене, очевидно, з лит. paυ̃tas «яйце»;
первісне значення мало б бути «яєчко (анат.)»;
менш переконливі пов’язання з лтс. pukuls «китиця» (Būga RR I 333), з п. pączek «брунька» або з р. пу́кать (Преобр. ІІ 118), чкать «тикати; [розпукуватися (про бруньки)]» (Mikl. EW 38);
р. по́чка «брунька; нирка», бр. по́чка «брунька», п. [pecka] «кісточка (у фруктах)», ч. peckа, слн. pečkà «тс.», цсл. пъштька «дрібна монета»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́чка
«тс.»
по́чки
«кишки, нутрощі»
почкува́тий
«ниркуватий, ниркоподібний»
по́шка
«нирка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
по́чка «брунька» | білоруська |
pukuls «китиця» | латиська |
paυ̃tas «яйце» | литовська |
pączek «брунька» | польська |
pecka «кісточка (у фруктах)» | польська |
*pъtjьka | праслов’янська |
*pъt-jа | праслов’янська |
пу́кать | російська |
чкать «тикати; [розпукуватися (про бруньки)]» | російська |
по́чка «брунька; нирка» | російська |
pečkà «тс.» | словенська |
пъштька «дрібна монета» | церковнослов’янська |
peckа | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України