ПОЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

по́чка «кісточка (у фруктах); нирка»

псл. *pъtjьka, похідне від *pъt-jа;
споріднене, очевидно, з лит. paυ̃tas «яйце»;
первісне значення мало б бути «яєчко (анат.)»;
менш переконливі пов’язання з лтс. pukuls «китиця» (Būga RR I 333), з п. pączek «брунька» або з р. пу́кать (Преобр. ІІ 118), чкать «тикати; [розпукуватися (про бруньки)]» (Mikl. EW 38);
р. по́чка «брунька; нирка», бр. по́чка «брунька», п. [pecka] «кісточка (у фруктах)», ч. peckа, слн. pečkà «тс.», цсл. пъштька «дрібна монета»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́чка «тс.»
по́чки «кишки, нутрощі»
почкува́тий «ниркуватий, ниркоподібний»
по́шка «нирка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́чка «брунька» білоруська
pukuls «китиця» латиська
paυ̃tas «яйце» литовська
pączek «брунька» польська
pecka «кісточка (у фруктах)» польська
*pъtjьka праслов’янська
*pъt-jа праслов’янська
пу́кать російська
чкать «тикати; [розпукуватися (про бруньки)]» російська
по́чка «брунька; нирка» російська
pečkà «тс.» словенська
пъштька «дрібна монета» церковнослов’янська
peckа чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України