ПОХНЮПИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хню́пити «вішати (голову, носа)»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення, подібне до звуконаслідувального хни́кати;
пор. ч. chňapati «хватати», chňapit’ «ударити», [chňápnút] «упасти звідкись», kňučet «скиглити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
похню́па
похню́пий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| chňapati «хватати» | чеська |
| хни́кати | ? |
| chňapati «хватати» | ? |
| chňapit' «ударити» | ? |
| chňápnút «упасти звідкись» | ? |
| kňučet «скиглити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України