ПОХИТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
хита́ти «колихати, гойдати»
псл. xytati;
чергуванням пов’язане з xvatati «хапати» (ЭССЯ 8, 160);
зближення з лит. gáuti «хапати», лтс. gūt (псл. *gū-tā-jō Machek ESJČ 212) є помилковим;
р. [хита́ть], бр. хіста́ць, [хіта́ць], п. [chytać się] «хитатися», ч. chуtati «хапати; ловити», слц. chytat’ «хапати; торкати», вл. chytać «кидати; метати», нл. chytaś «тс.», болг. [хи́там] «турбуватися, піклуватися», м. ита «поспішати», схв. хи̏тати «тс., [хапати]», слн. hítatі «красти; кидати, метати», hítatі sе «боротися; поспішати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непохи́тний
по́хит
«хитання»
похи́тний
похи́тувати
похиту́ні
похиту́сі
схитну́тися
хистки́й
хи́та
хитави́ця
хита́льний
хитва́нний
«хисткий»
хитки́й
хитли́вий
хитля́вий
хи́тлянець
«вітрогон, баламут»
хитля́нство
«легковажність»
хитни́й
хиту́н
«маятник»
хиту́ні
хиту́сеньки
хиту́сі
хить
хитю́
хитю́чий
хицьки́й
«хисткий»
хіт
«колиска, гойдалка»
хі́талка
«гойдалка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хіста́ць | білоруська |
| хи́там «турбуватися, піклуватися» | болгарська |
| chytać «кидати; метати» | верхньолужицька |
| gūt (псл. *gū-tā-jō Machek ESJČ 212) | латиська |
| gáuti «хапати» | литовська |
| ита «поспішати» | македонська |
| chytaś «тс.» | нижньолужицька |
| chytać się «хитатися» | польська |
| xytati | праслов’янська |
| хита́ть | російська |
| тати «тс., [хапати]» | сербохорватська |
| chytat' «хапати; торкати» | словацька |
| hítatі «красти; кидати, метати»«боротися; поспішати» | словенська |
| hítatі sе «красти; кидати, метати»«боротися; поспішати» | словенська |
| хіта́ць | українська |
| chуtati «хапати; ловити» | чеська |
| xvatati «хапати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України