ПОТУРАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
тура́ти «звертати увагу, зважати Г; дбати, старатися О; мріяти Нед; зневажати, не зважати Нед; зволікати»
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з ту́ри́ти «гнати» (первісно також «бігти», пор. бр. [туры́ць] «бігти, мчати»);
щодо розвитку значення пор. п. biec, biegać «бігти, бігати» – zabiegać (o coś) «турбуватися про щось, клопотатися» (Ткаченко УМШ 1959/2, 66);
зіставляється також (Куркина Этимология 1971, 78) з р. потво́рство «потурання», пов’язаним з твори́ть «творити»;
можна припустити й давній зв’язок з лит. turėˊti «мати, родити (маля, первісно «метати, кидати»), виховувати (піклуватися)»;
р. [потура́ть] «ставитися поблажливо» (з укр.?), бр. патура́ць «тс.; [турбуватися (про когось)]», п. [turać] «турбуватися, піклуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́тур
«потурання»
потура́йло
«той, хто потурає»
потура́льник
потура́ти
«ставитися поблажливо, зважати, звертати увагу»
потура́ч
«тс.»
потуря́ти
«тс.»
тура́лий
«уважний, обачний»
ту́ранє
«поблажливість»
тура́тель
«мрійник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| туры́ць | білоруська |
| патура́ць «тс.; [турбуватися (про когось)]» | білоруська |
| turėˊti «мати, родити (маля, первісно «метати, кидати» | литовська |
| biec | польська |
| zabiegać (o coś) «турбуватися про щось, клопотатися» (o coś)(Ткаченко УМШ 1959/2, 66) | польська |
| zabiegać | польська |
| turać «турбуватися, піклуватися» | польська |
| потво́рство «потурання» | російська |
| твори́ть «творити» | російська |
| потура́ть «ставитися поблажливо» (з укр.?) | російська |
| ту́ри́ти «гнати» (первісно також «бігти», пор. бр. [туры́ць] «бігти, мчати») | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України