ПОТРОХУ — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *ter-, звідки псл. *terti, укр. те́рти;

споріднене з лит. traũšti «розбивати», лтс. trausle «крихкий, ламкий»;

псл. troxa (trъxъ) «невелика частинка, шматочок, крихта, уламок», пов’язане чергуванням голосних з truxa «потерть»;

р. [тро́ха] «трохи», [тро́хи, тро́ху, тро́шки, тро́шку], бр. тро́хі, тро́шкі, [тро́ха, тро́хо, тро́ху, тро́шка, тро́шку] «тс.», др. трошьнъ «дрібний», по трошьну «детально», тръхътъ «крихта; дрібна монета», тръхотъ «тс.», п. trochę «трохи», [trochu, trochy], troszkę «тс.», trocha (заст.) «невелика кількість, шматок, частина; трохи», ч. trochu «трохи», trocha «невелика кількість», слц. trochu «трохи», trocha «тс.; невелика кількість», вл. trochu «трохи», ст. trocha «шматочок; залишок», нл. tšochu «трохи; дещо», tšošku «тс.», tšocha «невелика річ, шматочок; мала кількість», болг. [тро́шка] «трошки», троха́ «крихта хліба; дрібниця», м. трошка «трохи», схв. тро̏шице̄ «трошки», тро̏ха «крихта», слн. tróho «трохи», trôha «уламок, шматочок», с.-цсл. тръхъть «трохи», троха «крихта; шматочок»;

менш обґрунтоване розуміння слова (Mikl. EW 352–353) як *po-tr-oxъ, пов’язаного з те́рти;

укр. по́трух могло виникнути як прояв укання і внаслідок зближення з [по́трух] «потерть», похідним від те́рти;

як семантичні паралелі пор. п. podróbce, podróbki «нутрощі, потрох», пов’язане з drób (ст.) «мала річ, щось дрібне», нвн. Gänseklein «гусячі потрохи (букв. «гусяче мале»)»;

отже, первісне значення було «дрібні частини (вбитої тварини, що варилися разом)»;

псл. *potroxъ, пов’язане з troxъ «крихта, щось мале»;

р. по́трох, бр. патрашы́ць, п. patrochy «потрох, нутрощі; [крихти, пил (особливо з великих порошинок)]»;

може бути зіставлене і з р. ст. вымолъ (к вымлу ‹вымъл-) «намите водою підвищення коло річки», пов’язаним з ми́ти, псл. myti;

первісне значення –«позбавити дрібних часток» (у т. ч. і в вигляді мулу), як у ви́лущити від луска́, ви́потрошити від по́трох і под;

можливо,префіксальне утворення від основи міл-, тієї самої, що і в мілки́й «дрібний», р. мел, ме́лкий;

не зовсім ясне;

можливо, результат видозміни запозиченого п. [pantroszyć] (patroszyć) «патрошити, патрати», похідного від patrochy «нутрощі», спорідненого з укр. по́трох (пор.);

не зовсім ясне;

п. patroszyć «патрати, потрошити» пов’язане з patrochy «нутрощі дичини», утворенням з префіксом pa-, якому відповідає укр. по́трох (з префіксом по-);

очевидно, запозичення з польської мови;