ПОТОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́ті́м «після СУМ, Куз; [поготів Нед]»
псл. po tomь, що складалося з прийменника po «по, після» та місцевого відмінка однини займенника tъ «той»;
р. пото́м, бр. по́тым, др. по томь, п. potem, potym, [potom, potemu, potymu, pote], ч. слц. вл. нл. potom, схв. по̀том, слн. potém, стсл. потомь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напо́тім
напото́му
пото́му
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́тым | білоруська |
| potom | верхньолужицька |
| по томь | давньоруська |
| potom | нижньолужицька |
| potem | польська |
| potym | польська |
| potom | польська |
| potemu | польська |
| potymu | польська |
| pote | польська |
| po | праслов’янська |
| пото́м | російська |
| по̀том | сербохорватська |
| potom | словацька |
| potém | словенська |
| потомь | старослов’янська |
| potom | чеська |
той
псл. tъ (tъjь), ta (taja), to (toje);
споріднені з лит. tàs, tà «той, та», лтс. tas, tα̃ «тс.», дінд. tá-, tā́- «цей», ав. ta- «тс.», гр. τόν (зн. в.), τήν (дор. τᾱʹν), τό, лат. is-tum, is-tam, is-tud, тох. A täm «це», гот. þata «тс.», алб. të «щоб»;
іє. *to- з вказівним значенням (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків);
на слов’янському ґрунті первісна форма *tъ ускладнювалася внаслідок редуплікації або додавання підсилюючих формантів займенникового походження -jь, -nъ;
р. тот, [той], та, то, бр. той, та́я, то́е, др. тъ, тыи, тъи, та, тая, то, тое, п. ten, [tyj], ta, to, ч. нл. ten, ta, to, слц. ten, tá, to, вл. týn, ta, to, болг. той, тя, то, м. тоj, таа, тоа, схв. та̑j, та̑, то, слн. tá, tà, tý, стсл. тъ, та, то;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втім
(уті́м)
зате́
зати́м
зато́го
«скоро»
по́ті́м
пото́му
приті́м
притоме́нний
«наявний»
прито́мний
прито́мніти
прито́му
та
та́я
те
те́є
те́єньки
те́єчки
тей
тий
то
тоє
тот
тота́
тоте́
тото́
тото́й
тото́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ta- «тс.» | авестійська |
| të «щоб» | албанська |
| той | білоруська |
| та́я | білоруська |
| то́е | білоруська |
| той | болгарська |
| тя | болгарська |
| то | болгарська |
| tón | верхньолужицька |
| ta | верхньолужицька |
| to | верхньолужицька |
| þata «тс.» | готська |
| τόν (зн. в.) | грецька |
| τήν (дор. τᾱʹν) | грецька |
| τό | грецька |
| tá- | давньоіндійська |
| tā́- «цей» | давньоіндійська |
| тъ | давньоруська |
| тыи | давньоруська |
| тъи | давньоруська |
| та | давньоруська |
| тая | давньоруська |
| то | давньоруська |
| тое | давньоруська |
| τᾱʹν | дорійський |
| *to- (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків) | індоєвропейська |
| *so | індоєвропейська |
| *sā | індоєвропейська |
| *tod | індоєвропейська |
| *tъ | індоєвропейська |
| -nъ | індоєвропейська |
| -jь | індоєвропейська |
| is-tum | латинська |
| is-tam | латинська |
| is-tud | латинська |
| tas | латиська |
| tα̃ «тс.» | латиська |
| tàs | литовська |
| tà «той, та» | литовська |
| тоj | македонська |
| таа | македонська |
| тоа | македонська |
| ten | нижньолужицька |
| ta | нижньолужицька |
| to | нижньолужицька |
| ten | польська |
| tyj | польська |
| ta | польська |
| to | польська |
| tъ (tъjь) | праслов’янська |
| ta (taja) | праслов’янська |
| to (toje) | праслов’янська |
| tъjь | праслов’янська |
| taja | праслов’янська |
| toje | праслов’янська |
| тот | російська |
| той | російська |
| та | російська |
| то | російська |
| та̑j | сербохорватська |
| та̑ | сербохорватська |
| то | сербохорватська |
| ten | словацька |
| tá | словацька |
| to | словацька |
| tá | словенська |
| tá | словенська |
| tó | словенська |
| тъ | старослов’янська |
| та | старослов’янська |
| то | старослов’янська |
| täm «це» | тохарська А |
| ten | чеська |
| ta | чеська |
| to | чеська |
тому́ (присл.)
псл. tomu (дав. в.), po tomь (місц. в.) є відмінковими формами вказівного займенника tъ, що з часом адвербіалізувалися;
р. потому́, пото́м, бр. таму́, др. тому «після того», по тому «на тій підставі», по томь «після того», п. ст. temu «тому», ч. слц. вл. potom «потім», схв. по̀том, слн. potém «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́тім
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| таму́ | білоруська |
| potom «потім» | верхньолужицька |
| тому «після того» | давньоруська |
| по тому «на тій підставі» | давньоруська |
| по томь «після того» | давньоруська |
| temu «тому» (ст.) | польська |
| tomu (дав. в.) | праслов’янська |
| po tomь | праслов’янська |
| tъ | праслов’янська |
| потому́ | російська |
| пото́м | російська |
| по̀том | сербохорватська |
| potom «потім» | словацька |
| potém «тс.» | словенська |
| potom «потім» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України