ПОТАЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
по́та́к «у ткачів: інструмент для намотування ниток на шпульку»
псл. potakъ, potačь, пов’язані з *potačati (ітератив), potočiti «повертіти, покрутити», похідними від točiti «точити, крутити»;
п. [potak] «прилад для намотування шпульок на ткацькому верстаті», ч. [potáč] «веретено з намотаними нитками», слц. [potak] «прядка», вл. potač «веретено з пряжею», нл. pótac «веретено, шпулька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́дак
«тс.»
по́тач
пота́чка
по́ток
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| potač «веретено з пряжею» | верхньолужицька |
| pótac «веретено, шпулька» | нижньолужицька |
| potak «прилад для намотування шпульок на ткацькому верстаті» | польська |
| potakъ | праслов’янська |
| potačь | праслов’янська |
| *potačati (ітератив) | праслов’янська |
| potočiti «повертіти, покрутити» | праслов’янська |
| točiti «точити, крутити» | праслов’янська |
| potak «прядка» | словацька |
| potáč «веретено з намотаними нитками» | чеська |
поточка «потурання, потачка»
не цілком ясне;
очевидно, результат видозміни форми пота́чка, похідної від потака́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пота́чка | українська |
| потака́ти | українська |
так
псл. tako «так», takъ «такий», утворені за допомогою суфікса -ko від займенникової основи ta- (з *tō-, подовження to-, пор. togo, tomu, tomь), пов’язаної з вказівним займенником tъ «той»;
пор. лит. tóks «такий», [tókias] «тс.», а також (з іншим суфіксом) tālis «тс.»;
р. бр. так, др. тако, такъ, п. ч. слц. вл. tak, нл. tak, tako, полаб. tok, болг. така́, м. така, схв. та̏ко, та̀ко, та̀ко̄, слн. takó, стсл. тако;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відта́к
втакови́тися
«влаштуватися, розміститися, заспокоїтися»
зтак
«так»
неста́к
«не стільки, не так то»
перета́к
підта́качка
«людина, що підтакує»
підта́кувати
потака́йло
потака́ти
потака́ч
«який підтакує»
потако́вник
«тс.»
пота́кувати
«підтакувати»
пота́чка
притакну́ти
«підтакнути, погодитися; присісти»
притакови́ти
«дати притулок, розмістити»
притакови́тися
«статися»
прита́кувати
«підтакувати Г; присідати ВеЗн»
стак
«тс.»
та́кати
та́кач
«який підтверджує, свідчить, підтакує»
такеле́нний
таке́лецький
«такенний»
таке́нний
та́кеньки
та́кечки
такє́
«таки»
таки́
та́ки́й
такі́вський
та́кість
«властивість такого»
такічко
«такечки»
та́ко
«так»
тако́в
«такий»
тако́ви́й
«такий Г, Шейк, такі́сінький, такі́січний, [такі́ський] «таківський Нед; такісінький»
та́ко́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| так | білоруська |
| така́ | болгарська |
| tak | верхньолужицька |
| тако | давньоруська |
| такъ | давньоруська |
| tóks «такий» | литовська |
| tókias «тс.» | литовська |
| tālis «тс.» | литовська |
| така | македонська |
| tak | нижньолужицька |
| tako | нижньолужицька |
| tok | полабська |
| tak | польська |
| tako «так» | праслов’янська |
| takъ «такий» | праслов’янська |
| -ko (з *tō-, подовження to-, пор. togo, tomu, tomь) | праслов’янська |
| tъ «той» | праслов’янська |
| togo | праслов’янська |
| tomu | праслов’янська |
| tomь | праслов’янська |
| ta- | праслов’янська |
| *tō- | праслов’янська |
| так | російська |
| та̏ко | сербохорватська |
| та̀ко | сербохорватська |
| та̀ко̄ | сербохорватська |
| tak | словацька |
| takó | словенська |
| тако | старослов’янська |
| tak | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України