ПОТАСКУХА — ЕТИМОЛОГІЯ

таска́ти

не зовсім ясне;
сумнівними є пов’язання з іє. *ten- «тягти» (Jokl AfSlPh 28, 2), дінд. táskaraḥ «грабіжник, злодій» (Uhlenbeck 111, Mayrhofer I 491), ч. tesat «тесати», укр. теса́ти (Holub–Kop. 380; Holub–Lyer 478);
можливо, споріднене з лит. tąsýti «таскати», ітератива від tẽ̦sti «тягти» (Machek ESJČ 637);
р. таска́ть «таскати», бр. [таскатня́] «перетаскування чогось з одного місця на інше; ходіння, посилання в різні місця», п. [taskać] «таскати», taszczyć «тс.», ч. tasit «вийняти з піхов», слц. tasit’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ке́скати «таскати»
потаску́ха
та́ска «бійка; таскання за волосся і побої»
таскани́на
таска́ть «дуже швидко везти; гнати (про худобу); кидати (щось важке)»
тащи́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таскатня́ «перетаскування чогось з одного місця на інше; ходіння, посилання в різні місця» білоруська
táskaraḥ «грабіжник, злодій» давньоіндійська
*ten- «тягти» індоєвропейська
tąsýti «таскати» литовська
tẽ̦sti «тягти» литовська
taskać «таскати»«тс.» польська
taszczyć «таскати»«тс.» польська
таска́ть «таскати» російська
tasit' «тс.» словацька
теса́ти українська
tesat «тесати» чеська
tasit «вийняти з піхов» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України