ПОСУДИНАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
суд «посуд»
псл. sǫdъ «посудина; щось складене», того самого походження, що й sǫdъ «суд»;
паралельне до лит. iñdas (indá) «посудина»;
р. [суд] «посуд», посу́да, бр. [су́ды] (мн.) «двоє відер», др. судъ «посудина», п. заст. sąd «посудина», ч. слц. вл. нл. sud «бочка», болг. съд «посудина», м. сад, схв. су̑д «тс.», слн. sód «бочка», стсл. сѫдъ «знаряддя; частина тіла, посудина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́суд
посу́да
посу́ди́на
посудни́к
«посуд»
посу́дник
«робітник, що миє посуд»
по́судник
«гончар»
посу́док
«тс.»
суди́на
«трубчастий орган; посудина; судно»
суди́нє
«дерев’яний посуд, прядильні інструменти та ін.»
су́дни́к
«полиця, шафа для посуду; поличка з образами»
судни́на
«судно»
(зменш.)
судни́чє
«тс.»
судно́
судо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́ды «двоє відер» (мн.) | білоруська |
| съд «посудина» | болгарська |
| sud «бочка» | верхньолужицька |
| судъ «посудина» | давньоруська |
| iñdas «посудина» (indá) | литовська |
| сад | македонська |
| sud «бочка» | нижньолужицька |
| sąd «посудина» | польська |
| sǫdъ «посудина; щось складене» | праслов’янська |
| суд «посуд» | російська |
| д «тс.» | сербохорватська |
| sud «бочка» | словацька |
| sód «бочка» | словенська |
| сѫдъ «знаряддя; частина тіла, посудина» | старослов’янська |
| посу́да | українська |
| sud «бочка» | чеська |
| sǫdъ «суд» | ? |
| sąd «посудина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України