ПОСТОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
пості́л «м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри; [личак]»
псл. postolъ (‹*podtolom), складне слово, утворене з основи *pod- із значенням «нога» (пор. дінд. padám «слід, відбиток, нога») і компонента *tolъ, очевидно, із значенням «підошва» (пор. дінд. talam «поверхня, долоня, підошва»), що зберігається в укр. тло;
споріднене з дінд. padatale (дв.) «підошва (взуття)»;
менш імовірне походження слова від тур. postal «туфля» (Горяев 276; Lokotsch 133), яке можна припустити тільки щодо болг. [поста́л] «постіл» (Младенов 496);
лтс. pastala «постіл», ест. pastal «тс.» є, мабуть, запозиченнями з давньоруської мови;
р. [посто́ла], бр. [посталы́], п. [postoł] «личак», ч. [postola] «тс.», схв. [по̀сто̄] (род. в. по̀стола) «черевик», слн. póstol;
Фонетичні та словотвірні варіанти
постоля́р
«майстер, який робить постоли; той, хто ходить у постолах»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| посталы́ | білоруська |
| поста́л «постіл» | болгарська |
| padám | давньоіндійська |
| talam | давньоіндійська |
| padatale «підошва (взуття)» (дв.) | давньоіндійська |
| pastal «тс.» | естонська |
| pastala «постіл» | латиська |
| postoł «личак» | польська |
| postolъ (‹*podtolom) | праслов’янська |
| *tolъ | праслов’янська |
| посто́ла | російська |
| по̀стō «черевик» (род. в. ) | сербохорватська |
| póstol | словенська |
| postal «туфля» | турецька |
| тло | українська |
| postola «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України