ПОСПІШАЮТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
спіх «поспіх; моторність, спритність; [результат, успіх]»
псл. spěx-ъ «спішність; успіх», пов’язане з дієсловом spěti «поспішати, прямувати; дозрівати»;
кінцеве -х- (замість очікуваного -s- у формі, яка мала б бути псл. *spě-s- «спішність, успіх», що зближується з лат. spēs «чекання, надія; очікування, передбачання») не зовсім ясне;
пояснюється як рефлекс давнього експресивного іє. -kh- або аналогією до поширення слов’янських форм на -х- типу псл. grěхъ «гріх» : grěti «гріти»;
неприйнятна реконструкція *spоisos чи *spǝisos (Ильинский ИОРЯС 20/3, 73);
р. бр. болг. м. спех, др. спѣхъ «поспішність; швидкість; старанність; труд; успіх, процвітання; удача, щастя», спѣшение «труд», спѣшие «старанність», спѣшити «прагнути», п. (заст.) śpiech «спішність, квапливість, поспіх», ч. вл. нл. spěch, слц. spech, слн. spéh «тс., успіх», стсл. спѣхъ «тс.; прагнення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безуспі́шний
на́спіх
не́спіх
о́спіх
«поспіх»
по́спіх
по́спіхом
поспіша́ти
поспі́шливий
поспі́шний
приспі́шник
спіши́ти
спі́шка
спі́шни́й
спішо́к
у́спіх
успі́шний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спех | білоруська |
| спех | болгарська |
| spěch | верхньолужицька |
| спѣхъ «поспішність; швидкість; старанність; труд; успіх, процвітання; удача, щастя» | давньоруська |
| спѣшение «труд» | давньоруська |
| спѣшие «старанність» | давньоруська |
| спѣшити «прагнути» | давньоруська |
| -kh- | індоєвропейська |
| spēs | латинська |
| spēs | латинська |
| спех | македонська |
| spěch | нижньолужицька |
| śpiech «спішність, квапливість, поспіх» (заст.) | польська |
| spěx-ъ «спішність; успіх» | праслов’янська |
| spěti «поспішати, прямувати; дозрівати» | праслов’янська |
| *spě-s- (замість очікуваного -s- у формі, яка мала б бути псл. *spě-s- «спішність, успіх», що зближується з лат. spēs «чекання, надія; очікування, передбачання») | праслов’янська |
| grěхъ «гріх» | праслов’янська |
| grěti «гріти» | праслов’янська |
| *spоisos | праслов’янська |
| *spǝisos | праслов’янська |
| спех | російська |
| spech | словацька |
| spéh «тс., успіх» | словенська |
| спѣхъ «тс.; прагнення» | старослов’янська |
| spěch | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України