ПОСИЛКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
си́ла
псл. sila, очевидно, пов’язане із silo «сильце»;
споріднене із прус. seilin «силу» (зн. в.), дісл. seilask «протягатися, гнутися, намагатися», можливо, також двн. seil «канат», лит. síelа «душа, дух, почуття»;
р. болг. м. си́ла, бр. сі́ла, др. сила, п. siła, ч. слн. síla, слц. sila, вл. нл. syła, схв. си̏ла, стсл. сила;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безси́літи
безси́лля
безси́лок
«безсилий чоловік»
ви́силок
«зусилля»
всило́вуватися
«силкуватися»
вси́лу
«насилу»
всильні́ти
«посильнішати»
всильство
«насильство»
за́силка
«їжа, підкріплення»
заси́лля
заси́лок
«допомога, підтримка»
знеси́ла
«слабість»
знеси́лений
знеси́лити
знеси́лля
зуси́лля
зуси́льно
«із зусиллям»
надси́ла
«перенапруження; насильство»
надси́лу
«понад сили»
надси́льний
наси́ла
«насильство, примус; напруження»
наси́лко́м
«насильно»
наси́лля
наси́лу
наси́льне
наси́льний
наси́льник
наси́льничати
наси́льниче
наси́льство
на́сильці
«тс.»
обезси́лити
обезси́літи
обсилкува́ти
«зґвалтувати»
оси́лити
оси́льнювати
«сильнішати»
переси́лити
підси́лити
підси́лок
«підкріплення»
підси́льний
підси́лювальний
підси́лювач
поси́лений
поси́лити
поси́літи
«подужати, подолати»
посилкува́ти
«допомагати, підтримувати; підгодовувати»
поси́лля
([як. п.] «в міру сил»)
поси́лок
«зусилля»
поси́льний
посильня́ти
«укріплювати»
присили́ти
«присилувати»
приси́лкувати
«присилувати»
приси́луваний
просили́тися
«переступити межу сил»
сила́к
сила́нь
сила́ч
силе́нний
силе́ча
«велика кількість»
си́литися
си́лище
«арена боротьби»
силко́вий
«сильний»
силко́м
силкома́
«силком»
силкува́ти
«підкріпляти, освіжати»
силкува́тися
силови́й
си́луваний
си́лувати
си́льне
«дуже»
си́льний
си́льник
«могутній чоловік Г; владний чоловік Нед»
сильні́шати
си́льно
сильня́к
«силань»
сильча́к
«сильний чоловік»
силю́щий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́ла | білоруська |
| си́ла | болгарська |
| syła | верхньолужицька |
| seil «канат» | давньоверхньонімецька |
| seilask «протягатися, гнутися, намагатися» | давньоісландська |
| сила | давньоруська |
| síelа «душа, дух, почуття» | литовська |
| си́ла | македонська |
| syła | нижньолужицька |
| siła | польська |
| sila | праслов’янська |
| silo «сильце» | праслов’янська |
| seilin «силу» (зн. в.) | прусська |
| си́ла | російська |
| си̏ла | сербохорватська |
| sila | словацька |
| síla | словенська |
| сила | старослов’янська |
| síla | чеська |
сла́ти
псл. sъlati «посилати, відправляти»;
загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з гот. saljan «підносити; жертвувати», двн. sellen «переправляти», дангл. sellan «передавати, продавати», дісл. selja «тс.» (Schuster-Šewc 1301; Rozwadowski MPKJ 2, 352; Mikkola Ursl. Gr. I 79; Trautmann 292; Pokorny 899);
зближується з алб. sūljem «кидаюсь, біжу», sulmё «квапливість, стрімкість» (Meyer EW 396; Lidén Arm. St. 77–78), з вірм. slanam (*k῀ul-) «кидаюся, біжу, лечу» (Lidén тж), з гол. hollen «бігти риссю» (van Wijk IF 24, 238), з лит. sių̃sti «слати» (Petersson BSl. Wortst. 87; Trautmann 292);
мало обґрунтовані пов’язання з дінд. pra-sulati «вштовхує» (Rozwadowski тж; Lidén тж; Uhlenbeck 338), гр. ἰάλλω «посилаю» (Machek ESJČ 552), вірм. yłem, yułarkem «шлю» (Meillet MSL 8, 238; Lidén тж), лит. selėˊti «прийти», salti «танути, текти» (Ondruš St. sl. 1960/6, 193–194), сл. sul-, відображеним у р. посу́л (Брандт РФВ 24, 188);
р. слать, бр. слаць, др. сълати, п. słać, ч. poslati, posílati, слц. slat’, вл. słać, нл. słaś, схв. сла̏ти, слн. posláti, pošíljati, стсл. сълати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
висила́ти
висила́ч
«відправник»
ви́силка
ви́сланець
відси́лка
відсильни́й
до́си́лка
засила́тися
«слатися»
засла́нець
засла́ння
на́силка
«наслання»
насла́ння́
обси́лка
«хабар, подарунок»
передпоси́лка
пере́си́лка
переси́льни́й
підси́лка
післане́цтво
«ходіння послом»
післане́ць
післа́нник
післа́нництво
«посольство»
післа́нство
«тс.»
післа́нщина
«плата послу»
післі́г
«посланець»
посе́л
посе́льство
посила́льний
посила́нець
«посланець»
посила́ч
«відправник»
поси́лка
посла́не́ць
посла́нник
посла́ння
послува́ти
посо́л
посо́льство
приси́л
«присилання»
приси́лка
присі́л
«посланець»
прислі́г
«тс.»
розси́лка
розси́льни́й
сла́тися
«посилати старостів, сватати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sūljem «кидаюсь, біжу» | албанська |
| sulmё «квапливість, стрімкість» | албанська |
| слаць | білоруська |
| słać | верхньолужицька |
| slanam «кидаюся, біжу, лечу» (*k῀ul-)(Lidén тж) | вірменська |
| *k῀ul- | вірменська |
| *k῀ul- | вірменська |
| *k῀ul- | вірменська |
| yłem | вірменська |
| yułarkem «шлю» | вірменська |
| hollen «бігти риссю» (van Wijk IF 24, 238) | голландська |
| saljan «підносити; жертвувати» | готська |
| ἰάλλω «посилаю» | грецька |
| sellan «передавати, продавати» | давньоанглійська |
| sellen «переправляти» | давньоверхньонімецька |
| pra-sulati «вштовхує» | давньоіндійська |
| selja «тс.» | давньоісландська |
| сълати | давньоруська |
| sių̃sti «слати» | литовська |
| selėˊti «прийти» | литовська |
| salti «танути, текти» | литовська |
| słaś | нижньолужицька |
| słać | польська |
| sъlati «посилати, відправляти» | праслов’янська |
| посу́л | російська |
| слать | російська |
| сла̏ти | сербохорватська |
| sul- | слов’янські |
| slat' | словацька |
| posláti | словенська |
| pošíljati | словенська |
| сълати | старослов’янська |
| poslati | чеська |
| posílati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України