ПОРІЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ріка́
псл. rěka (<*roika), пов’язане чергуванням голосних з rei- (rinǫti) «текти, струмувати»;
споріднене з снн. rīn «водостік», дірл. riathor «бурний потік», дангл. rír «струмок, потік, ріка» (англ. діал. rithe), гал. Rēnos «Рейн», лат. rīvus «струмок, потік, течія», алб. ritë «мокрий, сирий», дінд. ráуaḥ «ріка, течія, потік», rītíḥ «тс.», rētaḥ «течія, вилив, ріка», rīṇaḥ «текучий», rīˊyatē «рухається, починає текти»;
іє. *rei-/ri-;
зіставлення з двн. rīga «ряд», свн. rīhe «тс.», дінд. rēkhā «ряд, смуга, дряпина» (Uhlenbeck 253; Zupitza GG 137) менш переконливе;
р. болг. река́, бр. рака́, др. рѐка, п. rzeka, ч. řeka, слц. rieka, вл. нл. rěka, полаб. rė́kă, м. схв. ре́ка, слн. réka, стсл. рhка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заріча́ни́н
«житель заріччя»
заріча́нський
зарі́чний
за́річок
«рукав річки»
зарі́ччя
надрі́чний
надрі́ччя
підрі́че
«поле, розташоване коло річки»
поріча́нин
«житель надріччя»
порі́чина
«смуга берега ріки»
порі́ччя
«надріччя»
рікля
«поле понад річкою або між річками»
річи́стий
«багатий на ріки»
рі́чисько
«покинуте річище»
рі́чи́ще
рі́чка
річкови́к
річни́й
річни́к
«річковик»
річчи́на
(зменш.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ritë «мокрий, сирий» | албанська |
| rithe | англійська |
| рака́ | білоруська |
| река́ | болгарська |
| rěka | верхньолужицька |
| Rēnos «Рейн» | галльська |
| rɣr «струмок, потік, ріка» (англ. діал. rithe) | давньоанглійська |
| rīga «ряд» | давньоверхньонімецька |
| ráуaḥ «ріка, течія, потік» | давньоіндійська |
| rītíḥ «тс.» | давньоіндійська |
| rētaḥ «течія, вилив, ріка» | давньоіндійська |
| rīṇaḥ «текучий» | давньоіндійська |
| rīˊyatē «рухається, починає текти» | давньоіндійська |
| rēkhā «ряд, смуга, дряпина» | давньоіндійська |
| riathor «бурний потік» | давньоірландська |
| рѣка | давньоруська |
| *rei-/ri- | індоєвропейська |
| rīvus «струмок, потік, течія» | латинська |
| ре́ка | македонська |
| rěka | нижньолужицька |
| rėˊkă | полабська |
| rzeka | польська |
| rěka (<*roika) | праслов’янська |
| rei- «текти, струмувати» (rinǫti) | праслов’янська |
| *roika | праслов’янська |
| rinǫti | праслов’янська |
| *roika | праслов’янська |
| rinǫti | праслов’янська |
| река́ | російська |
| ре́ка | сербохорватська |
| rīhe «тс.» | середньоверхньнімецька |
| rīn «водостік» | середньонижньонімецька |
| rieka | словацька |
| réka | словенська |
| рѣка | старослов’янська |
| řeka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України