ПОРЧЕНА — ЕТИМОЛОГІЯ

по́рча «пошкодження, шкода; вада»

очевидно, псл. *zapъr̥titi «зіпсувати» (первісно «засидіти яйце»), пов’язане з *zapъr̥tъkъ «запорток, яйце-бовтун»;
менш переконливе пов’язання з поро́ти, псл. *porti (Фасмер ІІІ 335; Черных ІІ 59; Mikl. EW 243) або з лит. pur̃sti «гнити» (Matzenauer LF 14, 167; Machek Recherches 21);
р. по́рча, по́ртить «псувати, калічити», др. запъртити «пошкодити, попсувати», испъртити «зіпсувати», п. parcieć «псуватися; сохнути, в’янути», ч. ст. zaprtiti «зіпсувати», р.-цсл. пърча (порча) «шкода», пъртити «тратити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́рчений «зіпсований, який має фізичну ваду»
спорти́ти «зіпсувати; схибити»
спорчи́ти «зіпсувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
запъртити «пошкодити, попсувати» давньоруська
испъртити «зіпсувати» давньоруська
pur̃sti «гнити» литовська
parcieć «псуватися; сохнути, в’янути» польська
*zap<SUP>ъ</SUP>r̥titi «зіпсувати» (первісно «засидіти яйце») праслов’янська
*zap<SUP>ъ</SUP>r̥tъkъ «запорток, яйце-бовтун» праслов’янська
*porti праслов’янська
по́рча російська
по́ртить «псувати, калічити» російська
пърча «шкода» (порча) русько-церковнослов’янська
пъртити «тратити» русько-церковнослов’янська
поро́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України