ПОРТРЕТУ — ЕТИМОЛОГІЯ

по́ртре́т

очевидно, за посередництвом німецької мови (н. Porträt) запозичено з французької;
фр. portrait «портрет, зображення» пов’язане із заст. portraire «зображувати, репрезентувати», що походить від лат. prōtrahere «витягати, протягати; виявляти; тягти», утвореного з префікса prō- і дієслова trahere (traho) «тягти»;
р. болг. портре́т, бр. партрэ́т, п. вл. portret, ч. слц. слн. portrét, м. портрет, схв. по̀ртре̄т;
Фонетичні та словотвірні варіанти

патре́т
патре́тник «портретист; фотограф»
портрети́ст
портретува́ти
портре́ть «портрет» (жін. р.)
по́трать «тс.» (жін. р.)
по́треть (жін. р.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
партрэ́т білоруська
портре́т болгарська
portret верхньолужицька
prōtrahere «витягати, протягати; виявляти; тягти» латинська
trahere «тягти» (traho) латинська
портрет македонська
Porträt німецька
Porträt німецька
portret польська
портре́т російська
по̀ртре̄т сербохорватська
portrét словацька
portrét словенська
portrait «портрет, зображення» французька
portrét чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України