ПОРОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
поро́ти
псл. *porti (porjǫ), пов’язане з *perti «іти, просуватися; проникати» (пор. р.-цсл. напери «проколов», разперɤ «розпорю»);
споріднене з гр. πείρω (‹*peri̯ō) «проколюю, протикаю», ἔπαρον «(я) просвердлив, проткнув», πόρος «прохід», гот. faran «їхати»;
р. поро́ть, бр. паро́ць, др. пороти, п. заст. pruć, próć, ст. (багатораз.) parać, ч. párati, слц. párat’, вл. próć, нл. projś, ст. proś, болг. по́ря «порю», м. пори «поре», схв. по̀рити, слн. práti, цсл. прати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відпі́рчити
«відлупцювати»
поро́льний
по́ротий
поро́тина
«тавро на вівці, свійській птиці; вухо, розрізане вздовж до половини; розріз перетинки між пальцями»
поро́тися
ро́зпір
«розпорене місце»
ро́зпі́рка
розпо́рина
«тс.»
спо́рок
«споротий верх одягу»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
паро́ць | білоруська |
по́ря «порю» | болгарська |
próć | верхньолужицька |
faran «їхати» | готська |
πείρω «проколюю, протикаю» (‹*peri̯ō) | грецька |
ἔπαρον «(я) просвердлив, проткнув» | грецька |
πόρος «прохід» | грецька |
пороти | давньоруська |
пори «поре» | македонська |
projś | нижньолужицька |
*porti (porjǫ) | праслов’янська |
*perti «іти, просуватися; проникати» (пор. р.-цсл. нап$ери «проколов», разп$ер$ɤ «розпорю») | праслов’янська |
поро́ть | російська |
напери | русько-церковнослов’янська |
разперɤ | русько-церковнослов’янська |
по̀рити | сербохорватська |
párat' | словацька |
práti | словенська |
прати | церковнослов’янська |
párati | чеська |
proś | ? |
шкраб «шкарбан (взуття)»
не зовсім ясне, можливо, пов’язане зі скребти́, шкребти́, шкря́бати (пор. р. опо́рки «шкарбани» від поро́ть) або зі шкарба́н «зношений черевик»;
п. [szkraby] «старе викривлене взуття, висохле, непридатне», ч. [škráb] «старий чобіт»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
szkraby «старе викривлене взуття, висохле, непридатне» | польська |
опо́рки «шкарбани» | російська |
поро́ть | російська |
скребти́ | українська |
шкребти́ | українська |
шкря́бати «зношений черевик» (пор. р. опо́рки «шкарбани» від поро́ть) | українська |
шкарба́н | українська |
škráb «старий чобіт» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України