ПОРОСЯТАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

порося́

споріднене з лит. par̃šas «порося», прус. parstian «тс.», лат. porcus «свійська свиня», двн. far(a)h «порося», нвн. Ferkel «тс.», курд. purs «молода свиня», сірл. orc «тс.», іє. *porkоs «молода свиня»;
псл.*porsę, похідне від *porsъ (‹*pork῀-), відбитого в др. порозъ «баран», р. [по́роз] «бугай, кнур», цсл. празъ «баран», схв. prȃz «тс.» (вторинне з(ъ) (z) замість с(ъ) (s) з’явилося під впливом *kъnorzъ «кнур»);
р. порося́, бр. парася́, парасё, др. порося, п. prosię, ч. prase, слц. prasa, вл. proso, нл. prose, полаб. porsą, болг. прасе́, м. прасе, схв. пра̑се, слн. práse(с), цсл. прасѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запоросі́ти «завагітніти (про свиню)»
опоро́с
переся́
порі́сна «вагітна (свиня)»
пороси́ти «приводити поросят»
пороси́тися «тс.»
поро́слива «плодюча (свиня)»
поро́сна «тс.»
поросни́ця «свиноматка»
поросю́к «велике порося»
поросю́чка «свиня, що має поросят»
порося́тина
порося́тник «приміщення для поросят; посудина, в якій пряжуть і подають молочних поросят; [матка свині ВеБ]»
порося́чий
порося́чка «свиня, що має поросят»
супоро́сая «вагітна (свиня)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парася́ білоруська
парасё білоруська
прасе́ болгарська
proso верхньолужицька
far(a)h «порося» давньоверхньонімецька
порозъ «баран» давньоруська
порося давньоруська
*porkоs «молода свиня» індоєвропейська
purs «молода свиня» курдська
porcus «свійська свиня» латинська
par̃šas «порося» литовська
прасе македонська
prose нижньолужицька
Ferkel «тс.» нововерхньонімецька
porsą полабська
prosię польська
*porsę (‹*pork῀-) праслов’янська
*kъnorzъ «кнур» праслов’янська
*porsъ праслов’янська
parstian «тс.» прусська
по́роз «бугай, кнур» російська
порося́ російська
prȃz «тс.» (вторинне з(ъ) сербохорватська
пра̑се сербохорватська
orc «тс.» середньоірландська
prasa словацька
práse(с) словенська
празъ «баран» церковнослов’янська
прасѧ церковнослов’янська
prase чеська

вархля́к «дике порося, підсвинок»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. warchlę, warchlak «тс.», можливо, походить від нвн. Férkel «порося» або свн. verhelin, двн. farhilī(n) «тс.», що за походженням є демінутивами до двн. far(a)h «свиня», спорідненого з гр. π όρκος, лат. porcus «тс.», лит. paršas «порося», псл. *porsę, укр. порося́;
Брюкнер заперечує думку про запозичення польського слова з німецької мови, вважаючи його праслов’янським і зіставляючи з лит. veršis «теля, віл», прус. werstian «теля», лат. verres «вепр», дінд. vṛṣaḥ «бик», vṛṣniḥ «чоловічий», ав. varšni- «баран»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вахле́к
вахлю́к
верхлю́к «тс.»
верхля́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varšni- «баран» авестійська
π грецька
farhilī(n) «тс.» давньоверхньонімецька
far(a)h «свиня» давньоверхньонімецька
vṛṣaḥ «бик» давньоіндійська
porcus «тс.» латинська
verres «вепр» латинська
paršas «порося» литовська
veršis «теля, віл» литовська
Férkel «порося» нововерхньонімецька
warchlę польська
werstian «теля» прусська
verhelin середньоверхньнімецька
порося́ українська
warchlak «тс.» ?
*porsę ?
vṛṣniḥ «чоловічий» ?

паршу́к «порося»

запозичення з литовської мови;
лит. paršiѝkas «порося», par̃šas «тс.» споріднене з псл. *porsę «порося»,укр. порося́;
р. [парсу́к] «кастрований кабан», бр. [паршу́к] «кабан», парсю́к «тс.», п. [parsiuk] «порося», [porszuk] «дорослий вгодований кабан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

паршу́к-паршу́к (вигук для підкликання кабанів)
порсю́к «дикий кабан»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паршу́к «кабан» білоруська
парсю́к «тс.» білоруська
paršiùkas «порося» литовська
par̃šas «тс.» литовська
parsiuk «порося» польська
porszuk «дорослий вгодований кабан» польська
*porsę «порося» праслов’янська
парсу́к «кастрований кабан» російська
порося́ українська

пороси́нець «Hypochoeris L.» (бот.)

похідне утворення від порося́;
пор. інші назви поросинця: [вепри́нець] від вепр, нвн. Ferkelkraut, букв. «поросяче зілля»;
назва зумовлена тим, що стебло й листя цієї рослини, вкриті щетинками (Федченко–Флеров 1038–1039), нагадують щетинисту шкіру поросяти;
п. prosiennik, prosienicznik, [prośniczka], ч. prasetník, слц. prasatník «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ferkelkraut нововерхньонімецька
prosiennik польська
prosienicznik польська
prośniczka польська
prasatník «тс.» словацька
порося́ українська
prasetník чеська

порцеля́на «фарфор»

через польське посередництво запозичено з італійської мови;
іт. porcellana «порцеляна» є результатом перенесення (за подібністю) назви porcellana «морська черепашка Concha Veneris», пов’язаної з лат. porcus у значенні «vulva», перенесеним за подібністю з porcus «свиня», спорідненого з псл. *porsę, укр. порося́;
р. ст. порцелиный «порцеляновий», п. porcelana, ч. слц. слн. porcelán, вл. нл. pórclin, болг. м. порцела́н, схв. порцу̀ла̄н, порцѐла̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

порцеля́ник «рід слимака, Cyprea tigris»
порцеля́нка «порцелянова люлька; порцелянова глина Куз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
порцела́н болгарська
pórclin верхньолужицька
porcellana «порцеляна» італійська
porcus «vulva» латинська
порцела́н македонська
pórclin нижньолужицька
porcelana польська
*porsę праслов’янська
порцу̀ла̄н сербохорватська
порцѐла̄н сербохорватська
porcelán словацька
porcelán словенська
порося́ українська
porcelán чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України