ПОРОСНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене з німецької мови за посередництвом польської;

н. fressen «їсти, пожирати», перен. «томитися, мучитися» ‹ свн. ver-ёӡӡen «тс.» утворене з префікса ver-, спорідненого з гот. fra-, лат. per-, псл. *per-, укр. пере-, і essen «їсти», спорідненого з гот. itan, англ. eat, лат. еdō «їм», псл. jasti, укр. ї́сти;

однак семантика укр. фрас та ін. слов’янських відповідників дає підстави припустити пізніші впливи, напр. укр. прас «лупка, прочухан», поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти», схв. пра̏с «крик, галас», в основі яких лежить, можливо, псл. *per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьра «суперечка»);

п. fras «турбота, клопіт, піклування», ст. frasunk, fresunk «горе, сум, скорбота», ч. fresovati sе «клопотатися, турбуватися», слц. fresovat’sa «тс.», м. фрас «страх, переляк», схв. фраˇс «конвульсії»;

очевидно, результат контамінації слів поро́сну́ти (про дощ) «відразу политися, бризнути» і пері́щити;

псл. *p^ъr̥skati, очевидно, звуконаслідувальне утворення, паралельне до pryskati «прискати»;

споріднене з лит. pur̃kšti «порскати, пирхати (як кіт)», лтс. purskât «тс.»;

р. [порска́ть] «кидатися куди-небудь; пирскати від сміху», бр. [по́рскаць] «форкати; прискати від сміху», п. parskać «пирхати; сичати, потріскувати», ч. prskati «бризкати, прискати, пирхати», слц. prskat’ «тс.», вл. porskać «чхати; пирхати», нл. parskaś «пирхати; бризкати; метати іскри», схв. пр̏скати «пирхати; тріщати», слн. pŕskati «пирхати, хропіти»;