ПОРОЖНИСТА — ЕТИМОЛОГІЯ

поро́жній «пустий»

псл. [*porzdjьnъjь] (звідки східнослов’янські форми з -жн-);
пов’язане з формою порівняльного ступеня *porzdje від *porzdьnъ «порожній», походження якого неясне;
зіставляється (Matzenauer LF 13, 192–193; Schuster-Šewc 1162–1163) з лит. sprogti «лопатися, розпускатися» (про бруньки);
пов’язується (Machek ESJČ 482) з лит. ber̃gzdias «марний, безплідний», ber̃gždinas «тс.»;
виводиться (Grošel Sl. revija 5–7, 1954, 121) з псл. *porzdъ з попереднього *pors-do, пов’язаного з хет. parš- «бігти», герм. *ferzan «усувати»;
р. поро́жний, бр. паро́жні, др. пороздьныи «вільний від праці, бездіяльний; святковий», порозьныи «тс.; вільний, порожній», порожьнии, порожьныи «тс.», п. próżny (ст. prózny) «порожній; даремний, безплідний; позбавлений; вільний; не зайнятий», ч. prázdný «порожній; вільний, позбавлений», слц. prázdny, вл. prózdny, нл. prozny, болг. м. пра́зен «тс.», схв. пра́зан «порожній; спустошений», слн. prázen «порожній; не зайнятий», стсл. праздьнъ «порожній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́порожнити
ви́порожнитися
запорожни́ти «заповнити, зайняти»
непоро́жній «не пустий; [вагітний; не пісний, м’ясний Л]»
опорожни́ти «випорожнити»
перепорожни́ти
порожне́ «порожнем»
порожне́м
порожне́та «порожнеча»
порожне́ча
поро́жний «тс. Нед; пісний, сухий, нізчимний»
порожни́на
порожни́стий
порожні́ти
порожно́ «лежаче гниюче дерево»
по́рожньо
порожньо́м «порожнем»
порожнюва́ти «стояти порожнім; бути вільним, [не мати роботи Нед]»
порожнюва́тий
порожня́
поро́жнява
порожня́вий
порожня́к
порожняки́ «пиріжки без начинки, пампушки»
порожняко́м
спорожни́ти «тс.»
упорожні́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паро́жні білоруська
пра́зен «тс.» болгарська
prózdny верхньолужицька
*ferzan «усувати» германські
пороздьныи «вільний від праці, бездіяльний; святковий» давньоруська
порозьныи «тс.; вільний, порожній» давньоруська
порожьнии давньоруська
порожьныи «тс.» давньоруська
sprogti «лопатися, розпускатися» (про бруньки) литовська
ber̃gzdias «марний, безплідний» литовська
ber̃gždinas «тс.» литовська
пра́зен «тс.» македонська
prozny нижньолужицька
próżny «порожній; даремний, безплідний; позбавлений; вільний; не зайнятий» (ст. prózny) польська
*porzdjьnъjь (звідки східнослов’янські форми з -жн-) праслов’янська
*porzdьnъ «порожній» праслов’янська
*porzdje праслов’янська
*porzdje праслов’янська
*porzdъ праслов’янська
поро́жний російська
пра́зан «порожній; спустошений» сербохорватська
prázdny словацька
prázen «порожній; не зайнятий» словенська
праздьнъ «порожній» старослов’янська
parš- «бігти» хетська
prázdný «порожній; вільний, позбавлений» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України