ПОРИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́ра
запозичення з німецької мови;
нвн. Póre «пора» через пізньолат. porus «тс.» походить від гр. πόρος «місце переправи; протока; міст; дорога, шлях; (анат.) канал, пора», пов’язаного зπείρω «проколюю, пробиваю; розтинаю», спорідненим з псл. na-periti «проколювати» (стсл. наперити «тс.») і, більш віддалено, з лат. porto «несу», двн. faran «їхати», нвн. fahren «тс.», вірм. heriwn «шило», псл. *pormъ, укр. поро́м;
р. бр. болг. м. схв. по́ра, п. por (чол. р.), ч. слц. pór (чол. р.), вл. pora, слн. póra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пори́на
«пора»
по́ристий
порува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́ра | білоруська |
| по́ра | болгарська |
| pora | верхньолужицька |
| heriwn «шило» | вірменська |
| πόρος «місце переправи; протока; міст; дорога, шлях; (анат.) канал, пора» | грецька |
| πείρω «проколюю, пробиваю; розтинаю» | грецька |
| faran «їхати» | давньоверхньонімецька |
| porto «несу» | латинська |
| по́ра | македонська |
| Póre «пора» | нововерхньонімецька |
| fahren «тс.» | нововерхньонімецька |
| porus «тс.» | пізньолатинська |
| por (чол. р.) | польська |
| na-periti «проколювати» (стсл. нап$ерити «тс.») | праслов’янська |
| *pormъ | праслов’янська |
| по́ра | російська |
| по́ра | сербохорватська |
| pór (чол. р.) | словацька |
| póra | словенська |
| наперити | старослов’янська |
| поро́м | українська |
| pór (чол. р.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України