ПОРАЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
по́рай (у виразі п. дати «порядок дати»)
похідне утворення від пора́яти «порадити»;
семантичний розвиток такий самий, як у слова ра́да в складі виразу дати раду «впоратися, зробити порядок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пораюва́ти
«діяти; робити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пора́яти «порадити» | українська |
| ра́да «впоратися, зробити порядок» | українська |
ра́яти «радити, напучувати»
зворотне дієслівне утворення від іменної форми ра́йца, яка виникла на польському ґрунті з давнішого *rad(ь)са, похідного від rad(z)ić «радити», rada;
р. [раить] «радити, допомагати», бр. ра́іць «радити», п. raić, rajcować «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́яти
по́рай
«порада»
по́рая
«тс.»
рає́ти
ра́єць
«порадник»
ра́їти
райцува́ти
«тс.»
ра́йця
«радник; ратман, член магістрату»
ра́я
«рада»
розра́яти
«розвеселити; відрадити»
спора́яти
«зробити, навести порядок; впоратися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́іць «радити» | білоруська |
| raić «тс.» | польська |
| rajcować «тс.» | польська |
| раить «радити, допомагати» | російська |
| ра́йца | українська |
| *rad(ь)са | українська |
| rad(z)ić «радити» | українська |
| rada | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України