ПОПІД — ЕТИМОЛОГІЯ
по́пі́д (прийменник)
псл. po-podъ складне утворення з прийменників po «по» і podъ «під»;
найдавнішою функцією прийменника, очевидно, було позначення руху під щось;
р. [по-под], п. слц. popod;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| popod | польська |
| po-podъ «по» | праслов’янська |
| podъ «під» | праслов’янська |
| po | праслов’янська |
| по-под | російська |
| popod | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України