ПОПУГАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
попуга́й «папуга, Psitaccus; [пугач, Bubo Л]» (орн.)
р. попуга́й через гол. papegaai, снн. papagoie «тс.» зводиться до фр. ст. papegai (‹ прованс. papagai), що є, очевидно, результат адаптації ар. [babaghā] «тс.»;
запозичення з російської мови;
бр. папуга́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попуга́йчик
«будиночок для папуг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| babaghā «тс.» | арабська |
| папуга́й | білоруська |
| papegaai | голландська |
| попуга́й | російська |
| papagoie «тс.» | середньонижньонімецька |
папу́га «Psittacus L.» (орн.)
очевидно, давнє запозичення з турецької мови;
тур. papağan «папуга» походить від ар. babagā, babaghā «тс.», що є, можливо, звуконаслідувальним;
у російську мову увійшло, мабуть, за посередництвом західноєвропейських (гол. papegaai, снн. papagoie, свн. papagey, фр. ст. papegai, ісп. papagayo від ар. babaghā);
р. попуга́й, бр. папуга́й, п. papuga, ч. pápoušek, ст. papuch, слц. papagáj, вл. papuch, papagaj, нл. papagaj, болг. папага́л, м. папагал, схв. папàгāj, слн. pápіga, papagáj, цсл. папоугъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
папу́жий
папу́жка
папу́жний
«кольору папуги»
папу́жок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| babagā | арабська |
| babaghā «тс.» | арабська |
| babaghā | арабська |
| babaghā | арабська |
| babaghā | арабська |
| папуга́й | білоруська |
| папага́л | болгарська |
| papuch | верхньолужицька |
| papagaj | верхньолужицька |
| papegaai | голландська |
| papagayo | іспанська |
| papagayo | іспанська |
| papagayo | іспанська |
| папагал | македонська |
| papagaj | нижньолужицька |
| papuga | польська |
| попуга́й | російська |
| папàгāj | сербохорватська |
| papagey | середньоверхньнімецька |
| papagey | середньоверхньнімецька |
| papagoie | середньонижньонімецька |
| papagáj | словацька |
| pápіga | словенська |
| papagáj | словенська |
| papağan «папуга» | турецька |
| papegai | французька |
| papegai | французька |
| папоугъ | церковнослов’янська |
| pápoušek | чеська |
| papuch | чеська |
по́пка «папуга»
р. по́пка «тс.» є результатом афективного скорочення форми попуга́й «тс.»;
запозичення з російської мови;
бр. по́пка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́пка | білоруська |
| по́пка «тс.» | російська |
| попуга́й «тс.» | українська |
пу́гу́ (імітація крику пугача; умовний крик запорожців)
звуконаслідувальне утворення;
пор. нвн. puhu «пугу», uhu «тс.», Uhu «пугач», лат. būbo «пугач», гр. βύας «тс.»;
р. бр. пуга́ч «пугач», п. puchacz, [puhacz] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
паву́тькало
«сич»
погу́тькало
«пугач; сіра сова, Strix aluco L. Шарл»
попуга́й
«пугач»
пуга́
«пугач, Bubo bubo L.»
(орн.)
пу́га
«вухата сова»
пуга́к
пу́гати
«кричати»
(про пугача)
пу́га́ч
«тс.»
пуги́кати
«тс.»
пу́гу-пу́гу
пугу́кнути
«крикнути пугу»
пугуть
«тс.»
пугу́тькало
«сич; вид чаплі Нед»
пугу́тькати
пу́тькало
«вид чаплі Нед; сич (Strix noctua) Карп. диал.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуга́ч «пугач» | білоруська |
| βύας «тс.» | грецька |
| būbo «пугач» | латинська |
| puhu «пугу» | нововерхньонімецька |
| uhu «тс.» | нововерхньонімецька |
| Uhu «пугач» | нововерхньонімецька |
| puchacz | польська |
| puhacz «тс.» (з укр.) | польська |
| пуга́ч «пугач» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України