ПОПИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
по́пик «снігур, Pyrrhula pyrrhula L. Нед; луговий чекан, Saxicola rubetra L. Нед; коноплянка, Acanthis cannabina L. (Carduelis cannabina L.) Шарл» (орн.)
не цілком ясне;
можливо, пов’язане з піп (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 211);
назва могла бути зумовлена тьмяним забарвленням цих птахів (Воїнств.–Кіст. 244, 285, 324; Птицы СССР 449, 485, 523, 566, 574), що було характерне і для одягу православного духівництва;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попи́чка
«снігур; луговий чекан; синиця чорноголова, комишівка, Parus palustris L.»
попо́к
«очеретянка тонкодзьоба, Lusciniola melanopogon Temm.; синиця чорноголова»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| піп | українська |
попик «листоїд, Chrysomela L.; тарган, Periplaneta orientalis L. ВеНЗн» (ент.)
назва зумовлена, очевидно, чорним, чорно-синім, рудо-брунатним забарвленням деяких видів цих комах (Определитель насекомых европ. части СССР, М.–Л., 1948, 487, 488, 489; Горностаев 127);
похідне утворення від піп;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піп
«тарган ВеНЗн; бронзівка, Cetonia F.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| піп | українська |
піп (служитель релігійного культу)
псл. роръ «проповідник; духовна особа, священик, піп»;
очевидно, запозичення з давньоверхньонімецької мови;
двн. pfaffo «духовна особа, священик» разом із свн. pfaffе, снн. снідерл. pāpe, дфриз. pāpа (пгерм. *papо) виводяться від нар.-лат. pаpа «тс.», утвореного на базі гр. παπα̃ς «молодша духовна особа, молодший священик», мабуть, пов’язаного з πάπας «(римський) папа»;
малообґрунтоване виведення слов’янських форм (Корш. Сб. ОРЯС 75, 24; Фасмер ГСЭ 2, 267; 3, 156–157; Sobolevskij AfSlPh 33, 479; Соболевский ЖМНП 1911, травень, 165; Горяев 274; Mikkola Berühr. 154) безпосередньо від гр. παπα̃ς «священик»;
неможливе також запозичення їх із готської (гот. *рара, Stender-Petersen 428–429) або давньоісландської мови (дісл. *рарō «священик», Uhlenbeck AfSlPh 115, 490);
р. бр. болг. м. поп «піп», др. попъ, п. ч. слц. вл. нл. pop «тс.», полаб. püp «проповідник; духовна особа, священик; шкільний учитель», схв. пȍп «піп», слн. pòp, стсл. попъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпопі́вство
(розкольницькі секти)
безпопі́вщина
«тс.»
безпопо́вець
попе́нко
«син попа»
попеня́
«тс. (зменш.); дитина попа»
по́пик
попи́на
«попик»
попи́сько
по́пи́ти
«бути попом, мати парафію»
попі́вна
попі́вство́
попі́вщина
попове́ць
«клірик»
попо́вич
«син попа; хлопець, чоловік попівського роду»
попо́вичка
«дружина попа»
попува́ти
«тс.»
пуп
«піп»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поп «піп» | білоруська |
| поп «піп» | болгарська |
| pop «тс.» | верхньолужицька |
| *рара | готська |
| παπα̃ς «молодша духовна особа, молодший священик» | грецька |
| πάπας «(римський) папа» | грецька |
| παπα̃ς «священик» | грецька |
| pfaffo «духовна особа, священик» | давньоверхньонімецька |
| *рарō | давньоісландська |
| попъ | давньоруська |
| pāpа (пгерм. *papо) | давньофризька |
| поп «піп» | македонська |
| pаpа «тс.» | народнолатинська |
| pop «тс.» | нижньолужицька |
| püp «проповідник; духовна особа, священик; шкільний учитель» | полабська |
| pop «тс.» | польська |
| роръ «проповідник; духовна особа, священик, піп» | праслов’янська |
| поп «піп» | російська |
| пȍп «піп» | сербохорватська |
| pfaffе | середньоверхньнімецька |
| pāpe | середньонижньонімецька |
| pāpe | середньонідерландська |
| pop «тс.» | словацька |
| pòp | словенська |
| попъ «тс.» | старослов’янська |
| pop «тс.» | чеська |
попенька «тарган, Periplaneta orientalis L.» (ент.)
результат зближення [по́пик] «тс.» з [попе́нька] «світляк» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́пик «тс.» | українська |
| попе́нька «світляк» | українська |
по́пки «конюшина, Trifolium pratense L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з первісним *пупо́к (*пу́пик, похідним від пуп) «пуп’янок», не збереженим, але колись наявним в українських говірках (пор. р. [пупо́к] «пуп’янок, зародок, брунька на рослинах»);
назва зумовлена виглядом квітів конюшини, що нагадують пуп’янки інших рослин;
зміна форми (заміна у на о), очевидно, пояснюється гіперичним сприйняттям ненаголошеного у як первісного о (пупо́к як *попо́к, звідки по́пки);
р. [попки́] «пухівка, Eriophorum angustifolium Rоth.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́пики
«калюжниця болотна, Caltha palustris L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пупо́к | російська |
| попки́ «пухівка, Eriophorum angustifolium Rоth.» | російська |
| *пупо́к «пуп’янок» (*пу́пик, похідним від пуп) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України