ПОПЕЧИТЕЛЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
попечи́тель «куратор (навчального закладу)» (заст.)
запозичення з російської мови;
р. попечи́тель (заст.) «особа призначена для опіки над кимось; (у царській Росії) звання керівника деяких установ, їх куратора», є похідним від попечься (‹ др. попечи ся) «потурбуватися, попіклуватися», печься (‹ др. печи ся) «турбуватися, піклуватися», якому відповідає укр. піклува́тися (див.);
бр. папячы́цель, ч. popečitel «опікун, куратор», болг. попечи́тел «опікун»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| папячы́цель | білоруська |
| попечи́тел «опікун» | болгарська |
| попечи ся | давньоруська |
| печи ся | давньоруська |
| попечи́тель «особа призначена для опіки над кимось; (у царській Росії) звання керівника деяких установ, їх куратора» (заст.) | російська |
| попечься «потурбуватися, попіклуватися» (‹ др. попечи ся) | російська |
| печься «турбуватися, піклуватися» (‹ др. печи ся) | російська |
| піклува́тися | українська |
| popečitel «опікун, куратор» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України