ПОПЕРХНУТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
пи́рхати «шумно випускати повітря з ніздрів чи рота; судорожно кашляти»
остаточно не з’ясоване;
вважається звуконаслідувальним утворенням (Фасмер ІІІ 247);
висловлювалося також припущення (Преобр. ІІ 48–49; Brückner 410–411) про зв’язок з коренем *perx-/*porx- ‹ *pers-, тим самим, що і в персть, пе́рхоть, по́рох, причому вважалося, що первісним значенням тут було «з кашлем виділяти бризки», можливо, пов’язане з [при́хати] «кашляти» (пор.);
р. перха́ть «кашляти», бр. пы́рхаць «пирхати», пе́рхаць «кашляти», п. [pierszeń] «чихотна трава, тисячолисник», ч. prchati «прискати», слц. prchúl’at’ «кашляти», болг. пръ́хам «пирхаю», слн. pŕhati «пирхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запи́рханий
«який задихався»
перха́ти
«кашляти»
перхота
«лоскотання в горлі»
пирхо́та
«тс.; кашель»
поперхну́тися
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пы́рхаць «пирхати» | білоруська |
пе́рхаць «кашляти» | білоруська |
пръ́хам «пирхаю» | болгарська |
*perx-/*porx- | індоєвропейська |
pierszeń «чихотна трава, тисячолисник» | польська |
перха́ть «кашляти» | російська |
prchúl'at' «кашляти» | словацька |
pŕhati «пирхати» | словенська |
персть | українська |
пе́рхоть | українська |
по́рох | українська |
при́хати «кашляти» (пор.) | українська |
prchati «прискати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України