ПОПЕРЕДНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
пере́д «передня частина»
псл. *perdъ «перед», утворене від прийменника *perdъ «перед»;
р. перёд, бр. пе́рад, п. przód, ч. předek, ст. přěd, слц. predok, вл. prědk, нл. prjedk, болг. пре́дница, пре́дник, м. предница, слн. [prȇdek];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́передити
навви́передки
нави́перед
«попереду»
нави́передки
на́впере́д
«заздалегідь; поперед»
напе́ре́д
напе́реді
напередки́
«надалі»
напере́дник
«старший робітник»
напередо́ве́ць
«той, хто йде попереду»
напері́д
«наперед, насамперед»
наповпере́д
«передусім»
наповпереди́ти
«випередити»
опе́ре́д
«перед»
переда́р
«старший пастух»
переди́
«передня частина взуття»
переди́стий
«з розвиненою передньою частиною тіла»
переди́ти
«випереджати»
пере́дище
«передгір’я»
передки́
«переди»
передко́м
пере́дни́к
«фартух; [шевський передній копил Нед; передпокій]»
пере́дниця
«старша робітниця; призвідниця»
пере́дній
передні́ш(е)
«раніше»
передні́ший
«давніший, колишній»
пере́дня
«передпокій»
передня́к
«той, хто йде попереду»
передова́
передо́вець
«передовик»
передови́к
передови́ця
«передова стаття»
передо́вка
«передній ланцюг на возі»
передовни́цтво
«начальствування, старшинування; начальство, старшина»
передо́к
пе́редо́м
«попереду; раніше»
передува́ти
переду́щий
«передній; попередній»
пере́дше
«раніше»
пере́дший
«колишній»
пере́жий
«керівник, заспівувач»
пері́дний
«передній»
пе́ріже
«тс.»
попере́д
«раніше»
по́передень
«дощечка, що з’єднує головки двох полозків у санках»
попереджа́льний
попере́дження
попере́джувальний
попере́дити
попе́реді
попере́дка
«манишка; гіпотеза»
попере́дливий
попере́дник
«той, хто передує кому; [фартух; передня частина запаски; єпитрахиль]»
попере́дниця
«фартух Чаб; передня частина запаски»
попере́дній
попере́док
«тс.»
по́передок
«дощечка, що з’єднує головки двох полозів у санках»
попередо́чку
попе́ре́ду
поперідь
«попереду»
спе́реда
«спереду»
спереди́ти
«випередити»
спе́реду
упере́д
упереди́ти
упере́дний
«попередній»
упері́д
«надалі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́рад | білоруська |
| пре́дница | болгарська |
| пре́дник | болгарська |
| prědk | верхньолужицька |
| предница | македонська |
| prjedk | нижньолужицька |
| przód | польська |
| *perdъ «перед» | праслов’янська |
| *perdъ «перед» | праслов’янська |
| перёд | російська |
| predok | словацька |
| prȇdek | словенська |
| předek | чеська |
череня́к «кутній зуб»
утворення, похідне від псл. *černъ, спорідненого з лтс. ce̦ruoklis (ce̦ruokslis) «кутній зуб», кімр. cern «щелепа», далі, можливо, з дінд. сárvati «роздрібнює, пережовує»;
значення «кутній зуб» розвинулось із попереднього «корінь; стебло»;
р. череня́к, п. trzony (мн.) «кутні зуби», ч. třenák «кутній зуб», слц. črenovec, вл. čronak, нл. cŕonak «тс.», р.-цсл. чрhновьнъ «кутній (зуб)», стсл. чрѣновьнъ (зуб) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
черемни́й
черенни́й
«кутній (зуб)»
чере́нній
«тс.»
черенный
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čronak | верхньолужицька |
| сárvati «роздрібнює, пережовує» | давньоіндійська |
| cern «щелепа» | кімрська |
| ce̦ruoklis «кутній зуб» (ce̦ruokslis) | латиська |
| cŕonak «тс.» | нижньолужицька |
| trzony «кутні зуби» (мн.) | польська |
| *černъ | праслов’янська |
| череня́к | російська |
| чрhновьнъ «кутній (зуб)» | русько-церковнослов’янська |
| črenovec | словацька |
| чрѣновьнъ «тс.» (зуб) | старослов’янська |
| třenák «кутній зуб» | чеська |
| значення «кутній зуб» | ? |
| попереднього «корінь; стебло» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України