ПОНУРІМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ну́рити «занурювати»
псл. nuriti (‹ *nour-) «занурювати», пов’язане чергуванням голосних з nyrjati «ниряти», *nerti «тс.»;
викликає сумнів припущення (Варбот 125; Uhlenbeck KZ 39, 261; Hofmann 216; Pokorny 767) про спорідненість з гр. νεύω «киваю», лат. nuō «тс.», дінд. návatē «обертається», nāuti «тс.»;
р. [ну́рить (голову)] «вішати, опускати, хилити», [ну́риться] «нагинатися», бр. пану́рыць «понурити, опустити», п. nurzać, nurzyć «зануряти, занурювати», ponury «понурий, похмурий», ч. ponurý «тс.», вл. nurić «пірнати, ниряти», нл. nuriś, м. нура (се), нурка (се) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вну́ритися
«зануритися (в книгу, в роботу)»
зану́рити
нуре́ць
«водолаз»
ну́ритися
«дутися»
ну́рці
«нирцем»
нурцювати
«тс.»
нуря́ти
«пірнати, ниряти, занурюватися»
нюрча́к
«пірнання під воду»
пону́ра
«похмура, мовчазна людина; той, хто дивиться додолу; (у загадці) свиня»
понури́вий
«понурий»
пону́рий
пону́ристий
«тс.»
пону́рити
«опустити (голову)»
пону́ритися
«тс.»
пону́ркуватий
«трохи понурий»
пону́руватий
«тс.»
уну́рити
«опустити, потупити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пану́рыць «понурити, опустити» | білоруська |
| nurić «пірнати, ниряти» | верхньолужицька |
| νεύω «киваю» | грецька |
| návatē «обертається» | давньоіндійська |
| nāuti «тс.» | давньоіндійська |
| nuō «тс.» | латинська |
| нура се (се) | македонська |
| нурка се «тс.» (се) | македонська |
| nuriś | нижньолужицька |
| nurzać «зануряти, занурювати»«понурий, похмурий» | польська |
| nurzyć «зануряти, занурювати»«понурий, похмурий» | польська |
| ponury «зануряти, занурювати»«понурий, похмурий» | польська |
| nuriti «занурювати» (‹ *nour-) | праслов’янська |
| nyrjati «ниряти» | праслов’янська |
| *nerti «тс.» | праслов’янська |
| *nour- | праслов’янська |
| ну́рить «вішати, опускати, хилити» (голову)] | російська |
| ну́риться «нагинатися» | російська |
| ponurý «тс.» | чеська |
пну́ра «дика свиня»
не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни іменника кнур «кабан», зближеного з пону́рий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пону́ра
«свиня»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кнур «кабан» | українська |
| пону́рий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України