ПОНУРОК — ЕТИМОЛОГІЯ
нуре́ць «нирок; [пірникоза велика, Podiceps cristatus Ж]» (орн.)
похідні утворення від [ну́рити] «занурювати» Ж (пор. [нирець] «пірникоза велика» від ниря́ти);
назви зумовлені тим, що всі ці птахи добре плавають і пірнають;
п. nur «норець», nurek «нурець, нирок», nurzyk, вл. nurjak, м. нурец «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нур
«червоношиїй норець, Colymbus auritus L. (Colymbus septemtrionalis)»
нурик
«кайра звичайна, Uria troile L.»
нурко́
«рінник, Cinclus cinclus L. (Cinclus aquaticus L.)»
нурчук
«білоока чернь, Nyroca nyroca Güld.»
нюрча́к
«норець, Colymbus griseigena Bodd.»
пно́рунок
«рінник»
пону́р
«пірникоза велика Шарл; норець ВеНЗн»
пону́рок
«норець»
про́нурець
«червоношиїй норець; пірникоза велика Нед; рінник Шарл»
про́нурка
«рінник»
про́нурок
«рінник тж; норець Г»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nurjak | верхньолужицька |
| нурец «тс.» | македонська |
| nur «норець»«нурець, нирок» | польська |
| nurek «норець»«нурець, нирок» | польська |
| nurzyk «норець»«нурець, нирок» | польська |
| ну́рити «занурювати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України