ПОНИЗЬКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
низ
псл. nizъ «униз»;
споріднене з дінд. ní «униз», nitarā́m «донизу», ав. nī «униз», дперс. niy «тс.», вірм. ni «низький», гр. νειόϑεν «знизу»,νειός «поле, нива» (власне «низька місцевість, долина»), дісл. niðr «униз», двн. nidar «тс.»;
іє. *nī˘- «униз, унизу»;
кінцеве -zъ виводять з форманта -g̑ho (Skok II 520) або пояснюють його виникнення впливом vъz- (Trautmann 198–199; Machek ESJČS 327), bezъ «без» і *perzъ «крізь» (Holub–Kop. 246) чи злиттям іє. *ni- «униз» і *nis (пор. дінд. niṣ-, níḥ «геть») з переходом s в z (Machek ESJČ 400);
раніше -zъ виводилося з zi, якому відповідає дінд. -gha (Mikl. EW 69);
р. низ «низ», бр. ніз «тс.», др. низъ «місце, що знаходиться нижче від інших», п. [niz] «низьке місце, низовина, пониззя, долина», ч. niz «низина», слц. nízky «низький», вл. нл. niski, полаб. naist’n̥, болг. низ «по», м. низ «униз по; по; через», схв. нȗз «низина», низ «униз з, униз по», слн. nìz «униз по», стсл. низъ «униз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дони́зу
знижа́ти
зни́жка
зни́жувати
зниза́ти
(плечима)
зни́зити
зни́зу
ізни́зу
наднизо́вий
«який знаходиться вище»
нани́з
нанизу
ни́жей
«нижче»
ни́жни́к
«валет; робітник, який при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу»
ни́жниця
«нижній поверх»
ни́жній
ни́жня
«нижчі службовці»
(зб.)
нижня́к
«робітник, який при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу; південний вітер, вітер з низу річки»
ни́жчати
«ставати нижчим»
ни́жчий
ни́зень
«низовина, долина»
низє́бух
«людина низького росту»
низина
ни́зити
«понижувати»
низме́нний
«який має низьке положення»
низмина́
«вологе, низьке місце»
низо́в'я
низо́ве́ць
«запорізький козак»
(заст.)
низо́ви́й
низови́к
низо́вина
низо́вка
«вітер з моря, гирла річки, що дме низом»
ни́зом
низо́та́
«(зб.) нижчі; низовина, долина Ж»
низь
«спосіб вишивання; [низ ЛексПол; низина; напрям, в якому тече вода Ж]»
низьки́й
ни́зьок
«яма, нора; отвір»
низьо́та
«дуже низьке місце»
ни́зя
«спосіб вишивання (знизу)»
низя́нин
«той, хто живе в нижній частині села; той, хто живе в басейні нижньої течії річки»
о́бнижка
«знижка»
обни́жник
«знак пониження»
перени́зина
«розташована впоперек долина»
перенизи́ти
«дуже понизити»
по́ниж
понижа́ти
пони́же
пониже́но
«покірно»
понижи́ти
«знизити, понизити»
пони́жувальний
пони́жувати
пони́жувач
пони́жчати
пони́жче
пони́ззя
пони́зити
понизо́в'я
понизу́
пони́зше
«понижче»
по́низький
«занадто низький»
по́нис
«тс.»
принижа́ти
прини́жувати
прини́зити
прини́зливий
прони́зий
«нижчий»
спідни́зу
уни́з
унизу
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nī «униз» | авестійська |
| ніз «тс.» | білоруська |
| низ «по» | болгарська |
| niski | верхньолужицька |
| ni «низький» | вірменська |
| νειόϑεν «знизу» | грецька |
| νειός «поле, нива» (власне «низька місцевість, долина») | грецька |
| nidar «тс.» | давньоверхньонімецька |
| ní «униз» | давньоіндійська |
| nitarā́m «донизу» | давньоіндійська |
| -gha | давньоіндійська |
| niðr «униз» | давньоісландська |
| niy «тс.» | давньоперська |
| низъ «місце, що знаходиться нижче від інших» | давньоруська |
| *nī˘- «униз, унизу» | індоєвропейська |
| -zъ | індоєвропейська |
| *perzъ «крізь» | індоєвропейська |
| *ni- «униз» | індоєвропейська |
| *nis (пор. дінд. niṣ-, níḥ «геть»)(Machek ESJČ 400) | індоєвропейська |
| -g̑ho | індоєвропейська |
| vъz- | індоєвропейська |
| bezъ | індоєвропейська |
| -zъ | індоєвропейська |
| zi | індоєвропейська |
| низ «униз по; по; через» | македонська |
| niski | нижньолужицька |
| naist'ẽ | полабська |
| niz «низьке місце, низовина, пониззя, долина» | польська |
| nizъ «униз» | праслов’янська |
| низ «низ» | російська |
| нȗз «низина» | сербохорватська |
| низ «униз з, униз по» | сербохорватська |
| nízky «низький» | словацька |
| nìz «униз по» | словенська |
| низъ «униз» | старослов’янська |
| niz «низина» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України