ПОНАДИ — ЕТИМОЛОГІЯ
над (прийм.)
псл. nadъ;
похідне утворення від прийменника na, викликане впливом прийменника podъ «під»;
можливо, що -dъ в обох випадках походить від іє. *dhē- «ставити, дівати»;
зіставлення компонента -dъ з елементом -d- в лат. sēd-, prōd-, red- (Фортунатов Samaveda-âranyaka-samhita 83; Младенов 321) або з гр. -ϑα, -ϑεν в ἄνωϑα «згори», ἄνωϑεν «тс.» (Meillet RÉS 9, 127) викликає сумніви;
р. бр. болг. м. схв. над, др. надъ, п. ч. слц. вл. нл. слн. nad;
Фонетичні та словотвірні варіанти
над-
наді-
надо-
по́над
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
над | білоруська |
над | болгарська |
nad | верхньолужицька |
-ϑα | грецька |
ἄνωϑα «згори» | грецька |
ἄνωϑεν «тс.» | грецька |
-ϑεν | грецька |
надъ | давньоруська |
*dhē- «ставити, дівати» | індоєвропейська |
sēd- | латинська |
prōd- | латинська |
red- | латинська |
над | македонська |
nad | нижньолужицька |
nad | польська |
nadъ | праслов’янська |
na | праслов’янська |
podъ «під» | праслов’янська |
-dъ | праслов’янська |
-dъ | праслов’янська |
над | російська |
над | сербохорватська |
nad | словацька |
nad | словенська |
nad | чеська |
на́дити «вабити, приманювати; ловити вудкою»
очевидно, результат давньої семантичної видозміни слова на́дити з первісним значенням «насаджувати, приєднувати» через проміжне значення «брати на гачок»;
р. [сна́дить] «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити», бр. на́дзіць «вабити», п. snadny «легкий», ч. слц. snadný «тс.», ч. snad «мабуть, можливо», слц. snad’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́надити
«виманити кого звідки»
відна́дити
вна́дитися
(уна́дитися)
вна́дливий
(уна́дливий)
вна́дно
(уна́дно)
зана́да
«принада»
зна́да
знадли́вий
зна́дний
она́да
«тс.»
перена́дник
пона́да
«принада; звичай»
пона́дка
«тс.»
пона́дливий
пона́дний
«принадний»
пона́жа
«звичай»
прина́да
прина́дити
прина́дливий
прина́дний
розна́дити
«звабити, принадити»
спона́да
«спокуса»
спона́дить
«тс.»
уна́да
«звичка»
уна́дний
«унадливий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на́дзіць «вабити» | білоруська |
snadny «легкий» | польська |
сна́дить «звести, привчити одного до одного, з’єднати і скріпити» | російська |
snadný «тс.» | словацька |
snad' «тс.» | словацька |
на́дити «насаджувати, приєднувати» | українська |
snadný «тс.» | чеська |
snad «мабуть, можливо» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України