ПОМІЩИКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
помі́щик
запозичення з російської мови;
р. поме́щик є похідним від поме́стье «маєток», пов’язаного з ме́сто «місце», отже, первісно означало «власник маєтку»;
бр. паме́шчык, болг. поме́шчик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
помі́щицтво
«поміщики»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паме́шчык | білоруська |
| поме́шчик | болгарська |
| поме́щик «маєток» | російська |
| поме́стье «маєток» | російська |
| ме́сто «місце» | російська |
мі́сто «великий населений пункт; (заст.) місцевість, місце»
псл. *město «місце», давніше, очевидно, «накидане на землю покриття для розташування», пов’язане з metati, mesti «кидати»;
зіставлення з лит. mìsti «харчування» та ін. (Фасмер II 608; Преобр. І 580; Trautmann 185) або з лит. miẽtas «кіл» та ін. (Bern. II 52; Holub–Kop. 225) позбавлені підстав;
розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») відбувся, очевидно, під впливом польської мови;
р. ме́сто «місце; місцевість», месте́чко «місцина; містечко (селище)», бр. ме́ста (заст.) «місто; [базарна площа]», др. мѣсто, «місце; селище», п. miasto «місто; ринок», ч. město «місто», místo «місце», слц. mesto «місто», miesto «місце», вл. нл. město «місто; місце; площа», болг. мя́сто «місце; місцевість», м. место «місце; місто», схв. мȅсто (мјȅсто), слн. mesto «тс.», стсл. мѣсто «місце»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вміст
вмісти́лище
вмісти́тель
«резервуар»
замісни́й
замісни́к
замісни́цтво
замісти́ти
замі́стя
«передмістя»
замі́ськи́й
заміща́ти
зміст
змісто́вний
мі́йский
«міський»
містечко
«селище міського типу»
місти́вий
«змістовний»
місти́лище
«посудина, резервуар»
місти́на
«місце, місцевість, [містечко Ж], [мі́стиско] «плацента»
місти́ти
мі́стич
«міщанин»
місті́й
«ТС.»
містки́й
«такий, що багато вміщує»
мі́сто
«замість; ніби»
містове́
мі́стови́й
«міський»
мі́сто́чко
«містечко, ринок»
мість
«замість»
містю́к
«мешканець міста»
містяне́
містяни́н
«мешканець міста»
міськи́й
міща́ни́н
міща́нство
міщанчу́к
«син міщанина»
міщу́к
«мешканець міста, міщанин»
намі́сник
намі́сни́цтво
намісти́ти
«помістити»
намі́стничий
невмі́стний
«недоречний»
передмі́стя
передміща́нин
«житель передмістя»
перемісти́ти
підміськи́й
позаміськи́й
помі́сто
«посада»
по́мість
«замість; неначе»
помі́стя
помі́щик
помі́щицтво
примісти́ти
приміськи́й
примі́щення
сумі́сник
сумі́сництво
сумісти́ти
суміща́ти
умісти́лище
умі́стище
умісті
«разом»
умі́стка
«вміщення об’яви в газеті»
умі́сто
«замість»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме́ста «місто; [базарна площа]» (заст.) | білоруська |
| мя́сто «місце; місцевість» | болгарська |
| město «місто; місце; площа» | верхньолужицька |
| мѣсто «місце; селище» | давньоруська |
| mìsti «харчування» | литовська |
| miẽtas «кіл» | литовська |
| место «місце; місто» | македонська |
| město «місто; місце; площа» | нижньолужицька |
| miasto «місто; ринок» | польська |
| *město «місце» | праслов’янська |
| ме́сто «місце; місцевість» | російська |
| мȅсто (мјȅсто) | сербохорватська |
| mesto «місто»«місце» | словацька |
| miesto «місто»«місце» | словацька |
| mesto «тс.» | словенська |
| мѣсто «місце» | старослов’янська |
| месте́чко «місцина; містечко (селище)» | українська |
| město «місто»«місце» | чеська |
| místo «місто»«місце» | чеська |
| mesti «кидати» | ? |
| значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України